Александров Борис Вікторович

Борис Вікторович Александров (рос. Борис Викторович Александров; нар. 13 листопада 1955, Усть-Каменогорськ — пом. 31 липня 2002, Челябінська область) — радянський і казахстанський хокеїст із шайбою і тренер. Олімпійський чемпіон з 1976 року; майстер спорту СРСР міжнародного класу з 1976 року.

Александров Борис Вікторович
Особові дані
Народження 13 листопада 1955(1955-11-13)
Оскемен, Казахська РСР, СРСР
Смерть 31 липня 2002(2002-07-31) (46 років)
Челябінська область, Росія
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1972–1973 Торпедо (Усть-Каменогорськ)?(?)
1973–1978 ЦСКА?(?)
1979–1980 СКА МВО?(?)
1980–1982 Спартак (Москва)?(?)
1982–1989 Торпедо (Усть-Каменогорськ)?(?)
1989–1990 Мілан?(?)
1991 Ференцварош?(?)
1989–1990 Аліса (Москва)?(?)
1994–1994 Торпедо (Усть-Каменогорськ)?(?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1996–1998 Торпедо (Усть-Каменогорськ)
2000–2002 Торпедо (Усть-Каменогорськ)
1996–2002 Казахстан

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Народився 13 листопада 1955 року в місті Усть-Каменогорську (тепер Казахстан). Почав грати в хокей в сезоні 1972—1973 років в якості нападника в команді «Торпедо». З 1973 року грав за ЦСКА, де провів шість сезонів[1]. У 1978 році закінчив Усть-Каменогорський педагогічний інститут. У 1979—1980 роках грав в СКА МВО, у 1980—1982 роках в московському «Спартаці»[1].

У 1990 році пішов з великого хокею, у вільний час грав за студентську команду «Аліса» (Москва), а також за команду ветеранів «Зірки Росії». У 1994 році повернувся в Усть-Каменогорське «Торпедо», де виступав в якості граючого тренера. У сезоні 1995/1996 був призначений головним тренером «Торпедо» (Усть-Каменогорськ) і очолив збірну Казахстану. До липня 2002 року був головним тренером усть-каменогорської команди «Казцинк-Торпедо» і збірної Казахстану. 31 липня загинув в автокатастрофі біля міста Усть-Катава (на трасі Уфа — Челябінськ). Похований в Москві на Митинському кладовищі[1].

Спортивні досягнення
  • Чемпіон Зимової Олімпіади в Інсбруку (1976; 3 гри, 2 шайби)[2];
  • Чемпіон СРСР (1975, 1977, 1978);
  • Срібний призер чемпіонатів СРСР у складі ЦСКА (1974, 1976);
  • Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1980 складі «Спартак» (Москва);
  • Фіналіст Кубка СРСР (1978);
  • Учасник Кубка Канади (1976; 5 ігр, 2 шайби)[1][2].

У чемпіонатах СРСР і МХЛ брав участь в 400 матчах і забив 177 голів. У збірній СРСР (1975—1977) провів 19 матчів, забив 4 шайби; у збірній Казахстану (1995) — 4 матчі, 2 шайби[2].

Пам'ять
  • На місці автокатастрофи, в якій загинув спортсмен, стоїть пам'ятник у вигляді хокейної шайби з фотографією Александрова[1];
  • З 2003 року в Усть-Каменогорську проходить щорічний відкритий турнір з хокею з шайбою серед любителів і ветеранів, присвячений пам'яті Бориса Александрова;
  • 13 листопада 2005 року, в день 50-річчя спортсмена, в Усть-Каменогорську, на будинку № 3 по проспекту Незалежності, де жив і зростав хокеїст, було встановлено меморіальну дошку в його пам'ять. Так само в цьому дворі збереглася хокейна коробка, на якій він починав тренуватися;
  • З 2010 року Льодовий палац спорту в Усть-Каменогорську, в якому він грав і тренував, носить ім'я Бориса Александрова.
  • 26 травня 2019 року в Братиславі, під час чемпіонату світу, був введений в Залу слави ІІХФ[3].

Примітки
  1. ЦСКА. Александров Борис Вікторович.(рос.)
  2. Хокей Росії. 65 років з дня народження Бориса Александрова.(рос.)
  3. Хокейний клуб «Спартак». Борис Александров — в залі слави ІІХФ.(рос.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.