Алекс де Соуза

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду клубу «Корітіба», в якій провів три сезони, після чого перейшов у «Палмейрас». У складі бразильського гранда Алекс виборов титул володаря Кубка Бразилії та Кубка Меркосур у 1998 році, став володарем Кубка Лібертадорес у 1999 році та виграв Кубок чемпіонів Бразилії та Турнір Ріо-Сан-Паулу у 2000 році.

2000 року Алекс недовго пограв в оренді за «Фламенгу», після чого став гравцем «Крузейру». У цій команді з невеликою перервою на «Парму», Алекс грав до 2004 року і у сезоні 2003 року провів найкращий сезон у кар'єрі, забивши 23 гола у 37 іграх бразильської Серії А, а клуб здобув требл, ставши чемпіоном Бразилії, чемпіоном штату та володарем Кубка Бразилії. При цьому «лисиці» побили безліч рекордів у чемпіонаті — набрали 100 очок, випередивши найближчих переслідувачів на 13, забили 102 голи, а Алекс отримав Золотий м'яч Бразилії як найкращий гравець року.

На початку червня 2004 року Алекс перейшов у турецький «Фенербахче» за 5 млн євро[3]. 9 квітня 2006 року Алекс забив два голи в матчі чемпіонату Туреччини проти «Сівасспора», другий гол став 250-м за кар'єру. У 2007 році президент клубу пропонував гравцеві довічний контракт, але Алекс відмовився. У 2011 році Алекс потрапив під слідство за підозрою в організації договірних матчів свого клубу «Фенербахче», в результаті якого клуб виключили з єврокубків. З командою бразилець тричі ставав чемпіоном Туреччини у 2005, 2007 та 2011 роках, також виграв да Суперкубка і один національний кубок. При цьому саме Алекс був ключовим гравцем у виграші Кубка Туреччини 2012 року, титул, який «Фенербахче» не вигравав за 30 років. У фінальній грі проти «Бурсаспора» Алекс віддав за три результативні передачі і забив гол у другому таймі, забезпечивши своїй команді перемогу 4:0, за що був названий гравцем матчу[4].

У серпні 2012 року, маючи на той момент 136 голів у Суперлізі за «Фенербахче», Алекс поскаржився, що тренер Айкут Коджаман не випускав його на гру, щоб він не перевищив рекордну позначку у 140 м'ячів, встановлену Айкутом, коли той сам був гравцем команди[5]. В результаті 1 жовтня 2012 року клуб прийняв рішення розірвати контракт з футболістом в односторонньому порядку через конфлікт бразильця з головним тренером команди[6][7][8]. Загалом бразилець відіграв за стамбульську команду вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Фенербахче», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, а також з 2007 року капітаном команди[9], зігравши 378 матчів, в яких забив 185 голів і віддав 162 гольових передач, при цьому у сезоні 2010/11 з 28 голами став найкращим бомбардиром чемпіонату[10].

18 жовтня 2012 року Алекс повернувся до свого рідного клубу «Корітіба»[11][12], де і завершив кар'єру 1 грудня 2014 року, вигравши до цього свій останній трофей — чемпіонство штату Парана 2013 року[13].

1997 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Південної Америки в Чилі, де бразильці здобули срібні нагороди. Цей результат дозволив поїхати команді і на молодіжний чемпіонаті світу 1997 року в Малайзії, де бразильці із Алексом вилетіли у чвертьфіналі.

Захищав кольори олімпійської збірної Бразилії на футбольному турнірі Олімпійських ігор 2000 року у Сіднеї, де бразильці теж вилетіли у чвертьфіналі, програвши майбутньому олімпійському чемпіону збірній Камеруну в додатковий час.

1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії, а вже наступного року поїхав з нею на Кубок Америки 1999 року у Парагваї, здобувши того року титул континентального чемпіона. Того ж літа взяв участь з командою і в розіграші Кубка конфедерацій 1999 року у Мексиці, де здобув «срібло».

Згодом у складі збірної був учасником Кубка Америки 2001 року у Колумбії, Кубка конфедерацій 2003 року у Франції та Кубка Америки 2004 року у Перу, здобувши другий у своїй кар'єрі титул континентального чемпіона.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 48 матчів, забивши 12 голів.

• Алекс де Соуза на сайті ФІФА (англ.)

• Алекс де Соуза на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Алекс де Соуза на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Алекс де Соуза на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Алекс де Соуза на sambafoot.com (англ.)