Алессандро Валіньяно

Алессандро Валіньяно (Alessandro Valignano, 15 лютого 1539 — 20 січня 1606) — італійський католицький священик, отець-єзуїт, місіонер[3]. Візитатор Товариства Ісуса в Індії, Китаї і Японії.

Алессандро Валіньяно
Народився 15 лютого 1539(1539-02-15)[1]
К'єті, Абруццо, Італія[2]
Помер 20 січня 1606(1606-01-20)[2] (66 років)
Аоминь, Португальська колоніальна імперія, Королівство Португалія, Іберійська унія, Португалія[2]
Діяльність місіонер, письменник
Alma mater Падуанський університет
Знання мов італійська[1]
Конфесія католицтво

Біографія

Народився у К'єті, в шляхетній родині. Закінчив Падуанський університет[3]. Випускник Римської колегії. 1566 р. став членом Товариства Ісуса. 1570 р. прийняв священство. Ректор Мацератської колегії (1571)[3]. 1574 р. вирушив як візитатор Товариства Ісуса для інспекції Східноіндійської провінції. Тричі відвідував Японію (1579–1582, 1590–1592, 1598–1603)[3]. Зустрічався із японськими магнатами, патронами християн — Отомо Соріном, Такаямою Уконом, Одою Нобунаґою. Сприяв японізації християнської Церкви в Японії — відправив перше японське посольство до Риму (1582–1590); відкрив семніарії в Адзучі (1580–1582) та Арімі (1587–1614), колегії в Фунаї (1580–1614) та новіціат в Усукі (1580–1614) для підготовки японського кліру; експортував до Японії європейську техніку книгодрукування[3]. 1581 р. був почесним гостем на кінному параді Оди Нобунаґи в Кіото[4][5]. 1582 р. домігся від керівництва Товариства Ісуса виокремлення Японії в окрему віце-провінцію (у складі Східноіндійської провінції) та поділу її на три регіони — Міяко (Кіото), Бунґо (схід Кюшю) і Шімо (решта Кюшю)[3][6]. 1591 р. відвідував з посольством Тойотомі Хідейоші в Кіото, домагаючись скасування його антихристиянського курсу[3]. Помер, повертаючись із Японії, у португальському Макао.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://www.bbkl.de/lexikon/bbkl-artikel.php?art=./V/Va/valignano_a.art
  3. Валіньяно, Алессандро // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 853.
  4. Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.… — С. 54.
  5. Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.… — С. 617—618.
  6. Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.… — С. 605.

Бібліографія
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.