Алкасер-ду-Сал
Алка́сер-ду-Са́л (порт. Alcácer do Sal; МФА: [aɫ.ˈka.sɨɾ du ˈsaɫ][1], Алка́сир-ду-Са́л) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Сетубал. Розташований у південно-західній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Сетубальської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1218 року. Поділяється на 4 парафії. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Нижнє Алентежу. Площа муніципалітету — 1499,87 км²
Алка́сер-ду-Са́л | |||
---|---|---|---|
| |||
![]() Вигляд міста | |||
![]() | |||
Країна: |
![]() | ||
• Регіон: | Алентежу | ||
• Провінція: | Нижнє Алентежу | ||
• Округ: | Сетубал | ||
Площа: | 1499.87 км² | ||
Населення: | 13 046 ос. (2011) | ||
• Густота: | 8,7 осіб/км² | ||
Самоврядування: | 1218 | ||
Індекс: | 7580 | ||
Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
Код LAU: | 1501 | ||
Офіційний сайт | |||
![]() |
, населення муніципалітету — 13046 ос. (2011); густота населення — 8,7 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 24 червня. Поштовий індекс — 7580. Код місцевої адміністративної одиниці — 1501. Складова статистичного регіону Алентежу.
Географія
Алкасер-ду-Сал розташований на заході Португалії, в центрі округу Сетубал.
Алкасер-ду-Сал межує на півночі з муніципалітетами Палмела, Вендаш-Новаш і Монтемор-у-Нову, на північному сході — з муніципалітетом Віана-ду-Алентежу, на сході — з муніципалітетом Алвіту, на півдні — з муніципалітетами Феррейра-ду-Алентежу і Грандола, на північному заході — з муніципалітетом Сетубал. На заході омивається водами Атлантичного океану, гирлом річки Саду.
Історія
Алкасер-ду-Сал є одним з найдавніших міст у Європі. Був заснований фінікійцями приблизно у 10 столітті до н. е., і як і міста Лісабон і Сетубал, був важливим морським портом завдяки постачанням солі, соленої риби ти харчових продуктів. Під час домінвання арабами у регіоні місто було столицею провінції Ал-Касср. Уперше Алкасер-ду-Сал був завойований у маврів у 1158 році першим португальським королем Афонсу І. Повторне домінування маврами тривало аж до часів короля Афонсу II, коли останньому вдалося остаточно завоювати місто і передати його Ордену Сантьяго.
1218 року португальський король Афонсу II надав Алкасер-ду-Сал форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Населення
Кількість мешканців[2] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
9 193 | 9 271 | 9 434 | 9 606 | 12 524 | 12 735 | 17 596 | 21 425 | 22 247 | 22 167 | 17 265 | 16 370 | 14 512 | 14 287 | 13 046 |
Парафії
Економіка, побут, транспорт
Економіка муніципалітету представлена харчовою промисловістю, сільським господарством (вирощування рису), торгівлею, транспортом, рибальством і туризмом.
Серед архітектурних пам'яток особливе місце займає фортеця (порт. Castelo de Alcácer do Sal).
Місто як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднане з Лісабоном та Алгарве платною швидкісною автомагістраллю А-2, має залізничну станцію.
Галерея
- Пішохідний міст через річку Саду
- Фортеця
- Вигляд на місто з південного берегу річки Саду
- Вигляд на річку Саду (нові мости)
Примітки
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
Джерела
- Alcacer do Sal // Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1904. — Vol. I. — P. 141-149.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 6-11.