Алкасер-ду-Сал

Алка́сер-ду-Са́л (порт. Alcácer do Sal; МФА: [aɫ.ˈka.sɨɾ du ˈsaɫ][1], Алка́сир-ду-Са́л) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Сетубал. Розташований у південно-західній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Сетубальської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1218 року. Поділяється на 4 парафії. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Нижнє Алентежу. Площа муніципалітету — 1499,87 км²

Алка́сер-ду-Са́л

Герб

Прапор

Вигляд міста
Країна:  Португалія
  Регіон: Алентежу
  Провінція: Нижнє Алентежу
  Округ: Сетубал
Площа: 1499.87 км²
Населення: 13 046 ос. (2011)
  Густота: 8,7 осіб/км²
Самоврядування: 1218
Індекс: 7580
Часовий пояс: UTC+0, +1 (влітку)
Код LAU: 1501
Офіційний сайт
Алкасер-ду-Сал на Вікісховищі

, населення муніципалітету — 13046 ос. (2011); густота населення — 8,7 осіб/км² . ПатронДіва Марія. Святковий день муніципалітету — 24 червня. Поштовий індекс — 7580. Код місцевої адміністративної одиниці — 1501. Складова статистичного регіону Алентежу.

Географія

Алкасер-ду-Сал розташований на заході Португалії, в центрі округу Сетубал.

Алкасер-ду-Сал межує на півночі з муніципалітетами Палмела, Вендаш-Новаш і Монтемор-у-Нову, на північному сході — з муніципалітетом Віана-ду-Алентежу, на сході — з муніципалітетом Алвіту, на півдні — з муніципалітетами Феррейра-ду-Алентежу і Грандола, на північному заході — з муніципалітетом Сетубал. На заході омивається водами Атлантичного океану, гирлом річки Саду.

Історія

Алкасер-ду-Сал є одним з найдавніших міст у Європі. Був заснований фінікійцями приблизно у 10 столітті до н. е., і як і міста Лісабон і Сетубал, був важливим морським портом завдяки постачанням солі, соленої риби ти харчових продуктів. Під час домінвання арабами у регіоні місто було столицею провінції Ал-Касср. Уперше Алкасер-ду-Сал був завойований у маврів у 1158 році першим португальським королем Афонсу І. Повторне домінування маврами тривало аж до часів короля Афонсу II, коли останньому вдалося остаточно завоювати місто і передати його Ордену Сантьяго.

1218 року португальський король Афонсу II надав Алкасер-ду-Сал форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.

Статус міста отримав 12 липня 1997 року.

Населення

Кількість мешканців[2]
1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011
9 193 9 271 9 434 9 606 12 524 12 735 17 596 21 425 22 247 22 167 17 265 16 370 14 512 14 287 13 046

Парафії

  1. Компорта (порт. Comporta)
  2. Санта-Марія-ду-Каштелу (порт. Santa Maria do Castelo)
  3. Санта-Сузана (порт. Santa Susana)
  4. Сантьяґу (порт. Santiago)
  5. Сан-Мартінью (порт. São Martinho)
  6. Торрау (порт. Torrão)

Економіка, побут, транспорт

Економіка муніципалітету представлена харчовою промисловістю, сільським господарством (вирощування рису), торгівлею, транспортом, рибальством і туризмом.

Серед архітектурних пам'яток особливе місце займає фортеця (порт. Castelo de Alcácer do Sal).

Місто як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднане з Лісабоном та Алгарве платною швидкісною автомагістраллю А-2, має залізничну станцію.

Галерея

Примітки

  1. European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
  2. Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алкасер-ду-Сал

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.