Алкід (опера)

«Алкід» (італ. Alcido) — опера на 3 дії українського композитора Дмитра Бортнянського , лібрето італійською мовою П'єтро Метастазіо. Вперше поставлена у Венеції, 1778 року; в Києві вперше прозвучала 17 січня 1984 року (концертне виконання в Державній філармонії УРСР італійською мовою). Існують два переклади цієї опери українською мовою — Михайла Литвинця (виданий «Музичною Україною» 1985 року) та Максима Стріхи (не публікувався, в цьому перекладі опера була виконана на сцені Київського будинку вчених Товариством камерної опери під орудою народної артистки України Наталі Свириденко у 2000 році).

В основі лібрето — алегорія філософа V ст. до н. е. Продика, відома у викладі Ксенофонта. Давньогрецький герой Алкід (Геракл) зустрів на роздоріжжі двох жінок: одна з них уособлювала Грішність, інша — Доброчесність. Незважаючи на спокуси Грішності, він обрав Чесність. В опері уособленням двох протилежних героїнь стали Едоніда і Аретея. Едоніда малює перед Алкідом світ насолод і радощів, тоді як Аретея не приховує, що на праведному шляху героя чекають небезпеки і випробування, що вимагають чималої мужності. Зробити вибір юнакові нелегко, але він не боїться випробувань і перемагає спокуси. Едоніда визнає його правоту і вирішує розділити його героїчні діяння.

Опера написана в традиціях опери-серіа, із значним впливом тогочасних новаторських течій, що наближали оперу до драми. Зокрема, на відміну від традицій серіа, в опері задіяно лише чотири персонажі (партії контр-тенора, тенора, ліричного і драматичного сопрано). Образ головного героя розкритий у розвитку, показані різні стани його душі. До новаторських рис можна віднести також тенденцію до драматизації речитативів, зокрема переживання і сумніви головного героя розкриваються через речитативи accompagnato. Значну драматургічну функцію відіграє хор.