Алкіфрон
Алкіфро́н (грец. Άλκίφρων — давньогрецький ритор і письменник, молодший сучасник Лукіана, жив у II і III столітті н. е[2].
| Алкіфрон | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
2 століття Сирія | |||
| Помер | 2 століття | |||
| Країна | невідомо[1] | |||
| Діяльність | письменник, rhetorician | |||
| Мова творів | давньогрецька[1] | |||
|
| ||||
З біографії
Алкіфрон залишив 116 листів, зібраних у чотири книги за групами населення Афін та околиць: рибалки, хлібороби, парасити (помічники у відправі релігійних культів) і гетери. У книгах описаний стилізований побут афінян в IV столітті до н. е., умовний образ класичної епохи; історії, розказані від імені простих людей, які іноді виглядають як закінчені новели ; стилістично вони близькі пов'язані з епіграмою і грецьким романом. Зміст і форма листів засвідчують вплив нової аттичної комедії. Цікаво, що найбільший майстер новоаттичної комедії, Менандр, є одним з персонажів листів .
Тексти та переклади
- Грецький текст (видання Шеперса 1905 роки)
- Анонімний англійський переклад, видання 1896 року
- Англійський переклад Ф. А. Райта, видання 1922 року .
- У серії " Loeb classical library " опублікований під № 383 (разом з листами Еліана і Філострата)
Переклади українською
- Алкіфрон. Листи гетер. Теофраст. Характери. Переклад з давньогрецької Дзвінки Коваль. — Львів: видавництво «Апріорі», 2020. — 92 с. ISBN 978-617-629-643-0
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Schmitz, Leonhard (1867). «Alciphron». У William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. 1. Boston: Little, Brown and Company. pp. 103. Архів оригіналу за 2008-06-12. https://web.archive.org/web/20080612053152/http://www.ancientlibrary.com/smith-bio/0112.html.
Посилання
- Бібліографія. Алкіфрон // Національна бібліотека Німеччини
- Leben und Werk von Алкіфрон // Projekt Gutenberg-DE.
- Alciphron, Letters of the Country and the Town of Fishermen, Farmers, Parasites, and Courtesans
- Твори та інформація про Алкіфрон у Інтернет-архіві
- The Letters of Alciphron Alciphron, Literally and Completely Translated From the Greek, with Introduction and Notes, Athens: Privately Printed for the Athenian Society; 1896; pp. v-xvii.
- Epistolographi graeci, R. Hercher (ed.), Parisiis, editore Ambrosio Firmin Didot, 1873, pp. 42-97.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.