Алоїз Фелінський

Алої́з Фелі́нський гербу Фаренсбах (пол. Alojzy Feliński; 1771, Луцьк — 23 лютого 1820, Кременець) — польський поет та драматург, громадський і політичний діяч.

Алоїз Фелінський
Alojzy Feliński
Ім'я при народженні Alojzy Feliński
Народився 24 грудня 1771(1771-12-24)
Луцьк
Помер 23 лютого 1820(1820-02-23) (48 років)
Кременець
Країна  Російська імперія
 Річ Посполита
Діяльність Письменник
Мова творів польська[1]
Роки активності 1880-1815
Magnum opus Pieśń narodowa za pomyślność króla
Рід Q63532030?
Автограф
 Алоїз Фелінський у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Син Томаша Фелінського, брат депутата Волинського Головного суду у Житомирі Жерара Фелінського, швагер письменниці Еви Фелінської та дядько святого Зигмунта Фелінського.

Юність провів у родовому маєтку у Воютині під Луцьком. З дитинства товаришував з Тадеушем Чацьким. Здобув освіту в колегіумі піарів у Дубровиці та Володимирі-Волинському. З 1788 року працював у юридичній канцелярії в Любліні. У 1789—1792 роках мешкав у Варшаві і брав участь у роботі Чотирирічного Сейму. У цей період він почав писати політичні памфлети та літературні твори.

У 1794 році під час повстання Костюшка він служив секретарем і помічником Тадеуша Костюшка і Волинського комісара правопорядку. Після придушення повстання переїхав до села Дзікув під Тарнобжегом. З 1795 оселився у Воютині, де управляв родинним маєтком. У 1800 році він оселився у селі Осова під Дубровицею.

У 1809 році його обрали членом Товариства Приятелів Наук. У 1815 році переїхав до Варшави. У 1818 році став професором літератури і директором Вищої Волинської гімназії (з 1819 року Кременецький ліцей). У 1819 році був удостоєний почесного членства у Вільнюському університеті.

Творчість

Перші літературні твори почав писати у 1788—1789 роках, будучи чиновником в Любліні. Однак, більшість його творів він написав 1800—1815 роках в Осовій. Його найвідомішим твором є гімн «Національна пісня за благо царя» (Pieśń narodowa za pomyślność króla), написана на замовлення великого князя Костянтина на честь глави Царства Польського російського імператора Олександра I, який в обробці Антонія Горецького став популярним у XIX столітті, як патріотичний і церковний гімн «Боже, що Польщу…» (Boże coś Polskę). Крім того, був автором п'єси «Барбара Радзівіллівна» та пісень — «Похвала Костюшкові» і «Пісня добровольців». Як перекладач переклав на польську мову «Селянина» Жака Деліля, п'єси Вітторіо Альф'єрі і Проспера Жоліо де Кребійона.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література
  • Bar Adam. Feliński Alojzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — Tom VII/1, zeszyt 31. — S. 408—410. (пол.)
  • Rąkowski Grzegorz. Wołyń. Przewodnik po Ukrainie Zachodniej. — Pruszków, 2005. — ISBN 83-89188-32-5. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.