Алфімова Людмила Іванівна

Алфімова Людмила Іванівна (прізвище за першим чоловіком — Кадигроб) *4 вересня 1935, Харків) — українська акторка театру і кіно, заслужена артистка України (2003)

Алфімова Людмила Іванівна
Народилася 4 вересня 1935(1935-09-04)[1] (86 років)
Харків, СРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність акторка, кіноакторка
Alma mater Харківський державний театральний інститут (1958)
Заклад Київський академічний театр юного глядача на Липках і Кіностудія імені Олександра Довженка
Чоловік Фелікс Михайлович (1956—1973)
Іван Кальницький(1993 — помер 27 вересня 2006)
Діти Ліза (народилася 1957)
Альона (народилася 1965)
Провідні ролі

«черниця Миронія» у За двома зайцями (фільм)

«Софія, мати Яринчина» у Весілля в Малинівці (фільм)
IMDb nm0019136
Нагороди та премії

Біографія

Людмила Алфімова народилася в Харкові в родині водія й домогосподарки.

1953 — закінчила школу. З дитинства мріяла стати льотчицею. Після десятирічки закінчила аероклуб, літала на винищувачі, навіть опанувала вищий пілотаж. Батькам це не дуже подобалось. Та в навчанні далі відмовили: пояснили, що дівчат не беруть. Тоді Людмила пересіла в автомобіль. А в театральний вступила, аби хоч у театрі чи кіно можна було стати льотчицею.[2]

Кар'єра

1954 — вступила до Харківського театрального інституту, який закінчила в 1958 році в (майстерня Л. Сердюка і М. Покотило).[3]

У 1960—1963 була актрисою Київського театру юного глядача.

З 1963 — актриса Кіностудії ім. О. Довженка.

Справжню славу актрисі принесла головна роль у легендарному радянському фільмі «Весілля в Малинівці».

За всю свою тривалу кар'єру Людмила Іванівна знялася в понад 40 кінофільмах, а озвучила близько 170.

Сім'я

Перший шлюб

1956 — одружилася з льотчиком Феліксом. Перший чоловік Фелікс Михайлович Кадигроб весь час перебував у відрядженнях від КБ Антонова.[4] 1973 — розлучилися (покохала Івана Кальницького, дивися нижче).

Діти

1957 — народилася донька Ліза, згодом акторка. 1965 — з'явилася на світ донька Альона; станом на 2007 рік, вона й чоловік Володимир працюють фізіотерапевтами у приватній клініці в Нью-Йорку, США.

Онуки

Людмила Іванівна має чотирьох онуків.[5] Старша онучка Аннушка народилася в 1986 році. 2 березня 2006 — Альона народила доньку Машу — наймолодшу онучку Людмили.

Також має трьох правнуків.

Іван Кальницький

1973 — на зйомках фільму «Прощавайте, фараони» познайомилася з 50-річним головою колгоспу Кальницьким Іваном Сергійовичем (був старший на 12 років від Людмили[6]). Кохання спалахнуло практично миттєво. Але разом вони поєднали свої долі тільки через двадцять років.[7] Залишити Поліну Леонтіївну (Іван був молодший за неї на 15 років), яка врятувала йому життя (сховала молодого партизана з револьвером у руці від німців за заслінкою печі; потім вилікувала пилком, прополісом від туберкульозу) Івану Сергійовичу не дозволяло сумління. Тільки після смерті Поліни він запропонував Милі-Людмилі (так він багато років називав Людмилу Анфілову) переселитися до нього.

1993 — одружилися, з Києва переїхала до села Печера Тульчинського району на Вінниччині. Чоловік Іван подарував їй будинок управляючого маєтком графів Потоцьких у селі Печера.[5] Квартиру в центрі Києва, на Паньківській, Людмила Іванівна продала, на гроші від квартири купила автомобіль. А за кермом вона вже більше 55 років.[4]

23 червня 2006 — свій 83-й день народження відзначив голова родини — Іван Сергійович Кальницький[7], а 27 вересня помер. Подружжя прожило 13 років разом.

Коли Людмила Іванівна залишилася жити сама, то доводиться тримати пістолет із гумовими кулями з дозволом від палкого прихильника — генерала Василя Поліщука.[4]

Сьогодення

Людмила Іванівна Їздить на творчі зустрічі, буває на телепередачах, дає інтерв'ю. Літає до доньки у США.[2]

У березні 2013 Людмила Алфімова приїхала на зустріч зі своїми шанувальниками до Вінниці. Тут відбувалася презентація документального фільму про актрису «Як у село приїхало кіно» від кінорежисера Костянтина Крайнього. Фільм тривалістю до 1 години знімали в селі Печера, де зараз проживає Людмила Іванівна, Сокілець і трішки в Тульчині.

Фільмографія[8]

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Зустріч зі своїми шанувальниками у Вінниці[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Людмила Алфімова в журналі «Радянський Екран»
  4. Людмила Алфімова живе на Вінниччині[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Людмила Алфімова: творчий вечір. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 11 серпня 2013.
  6. Своє 75-річчя в цьому році відзначила українська актриса Людмила Алфімова
  7. Заслужена артистка України Людмила Алфімова знайшла своє кохання в селі Печера Тульчинського району[недоступне посилання з червня 2019]
  8. Людмила Алфімова на сайті «Актори радянського і російського кіно»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.