Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська

Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська
нім. Albertine Friederike von Baden-Durlach
	Портрет Альбертіни Фредеріки пензля невідомого майстра, XVIII сторіччя
Ім'я при народженні	Альбертіна Фредеріка
Народилася	3 липня 1682; замок Карлсбург, Дурлах
Померла	22 грудня 1755 (73 роки); Гамбург
Поховання	мавзолей у Любекському соборі
Підданство	Священна Римська імперія
Знання мов	німецька
Титул	маркграфиня та принцеса Баден-Дурлахська
Рід	Церінгени
Батько	Фрідріх VII
Мати	Августа Марія Гольштейн-Готторпська
Брати, сестри	Katharina von Baden-Durlachd, Johanna Elisabeth of Baden-Durlachd, Карл III (маркграф Баден-Дурлаху) і Christopher of Baden-Durlachd
У шлюбі з	Крістіан Август Гольштейн-Готторпський
Діти	Ядвіґа Софія, Карл Август, Фредеріка Амалія, Анна, Адольф Фрідріх, Фрідріх Август, Йоганна Єлизавета, Вільгельм Крістіан, Фрідріх Конрад, Георг Людвіг
Нагороди	Орден Святої Катерини 1 ступеня
	Медіафайли у Вікісховищі;

Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська (нім. Albertine Friederike von Baden-Durlach), (нар. 3 липня 1682 — пом. 22 грудня 1755) — принцеса та маркграфиня Баден-Дурлахська з роду Церінгенів, донька маркграфа Баден-Дурлаху Фрідріха VII та принцеси Шлезвіг-Гольштейн-Готторпської Августи Марії, дружина князя-єпископа Любеку Крістіана Августа. Бабуся російської імператриці Катерини II.

Біографія

Народилась 3 липня 1682 року у замок Карлсбург у Дурлаху. Була восьмою дитиною та п'ятою донькою в родині маркграфа Баден-Дурлаху Фрідріха VII та його дружини Августи Марії Шлезвіг-Гольштейн-Готторпської. Мала старшого брата Карла Вільгельма та сестер Катаріну та Йоганну Єлизавету. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Згодом сімейство поповнилося трьома молодшими дітьми, з яких вижив лише брат Крістоф.

У 1689 році Дурлах був майже повністю знищений французькими вояками під час війни за Пфальцьку спадщину. Родина маркграфа перебувала у вигнанні у Базелі до 1698 року. Відновлення замку Карлсбург почалося на початку 1699.

У віці 22 років Альбертіна Фредеріка взяла шлюб із 31-річним принцом Гольштейн-Готторпу Крістіаном Августом. Наречений був регентом герцогства під час малолітства небожа. Весілля відбулося 2 вересня 1704 в Ойтінському замку. У подружжя народилося десятеро дітей:[1]

Ядвіґа Софія (1705—1764) — коад'юторка Герфордського монастиря;
Карл Август (1706—1727) — князь-єпископ Любека у 1726—1727 роках, був заручений із російською цесарівною Єлизаветою Романовою, помер перед весіллям, дітей не мав;
Фредеріка Амалія (1708—1731) — каноніса Кведлінбурзького абатства;
Анна (1709—1758) — дружина принца Саксен-Гота-Альтенбурзького, дітей не мала;
Адольф Фрідріх (1710—1771) — король Швеції у 1751—1771 роках, був одружений з прусською принцесою Луїзою Ульрікою, мав четверо дітей;
Фрідріх Август (1711—1785) — герцог Ольденбургу у 1777—1785 роках, був одружений з принцессою Гессен-Кассельською Ульрікою Фредерікою Вільгельміною, мав трьох дітей;
Йоганна Єлизавета (1712—1760) — дружина князя Ангальт-Цербсту Крістіана Августа, мала п'ятьох дітей;
Вільгельм Крістіан (1716—1719) — прожив 3 роки;
Фрідріх Конрад (12 березня 1718—1718) — помер немовлям;
Георг Людвіг (1719—1763) — генерал-лейтенант прусської армії, генерал-фельдмаршал російського війська, був одружений з принцесою Бекською Софією Шарлоттою, мав трьох синів.

Крістіан Альбрехт помер навесні 1726 року. Наступним князем-єпископом став їхній старший син. Втім, наступного року той також раптово пішов життя. Зрештою, правителем став 17-річний Адольф Фрідріх, який перший час мав займатися справами під наглядом матері. Також Альбертіна дарувала йому маєтки Стендорф, Менх-Неверсдорф і Ленцан, аби забезпечити доходом.

У 1743 році гамбурзький резидент в Російській імперії Йоганн Дітріх фон Генсон передав маркграфині великий хрест ордену Святої Катерини від імператриці Єлизавети Петрівни.

Пішла з життя у Гамбурзі 22 грудня 1755 року. Похована поруч із чоловіком у мавзолеї князів-єпископів у Любекському соборі. [2]

Нагороди

Великий хрест ордену Святої Катерини (Російська імперія) (15 березня 1743).

Генеалогія

Фрідріх V

Барбара Вюртемберзька

Йоганн Казимір

Катаріна Шведська

Йоганн Адольф

Августа Датська

Йоганн Георг I

Магдалена Сибілла Пруська

Фрідріх VI

Крістіна Магдалена Пфальц-Цвайбрюкен-Клеєбурзька

Фрідріх III

Марія Єлизавета Саксонська

Фрідріх VII Магнус

Августа Марія Гольштейн-Готторпська

Альбертіна Фредеріка

Примітки

За деякими даними, одинадцять чи дванадцять.
Любекський собор (англ.)

Література

Fryxell A. Berättelser ur svenska historien. — Stockholm, 1868.
Lars O. Lagerqvist. Sveriges regenter: från forntid till nutid. — Norstedt, 1997. — 440 стор. — ISBN 9119638825, ISBN 978-91-1-963882-3.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] За деякими даними, одинадцять чи дванадцять.

[2] Любекський собор (англ.)