Фрідріх VII (маркграф Баден-Дурлаху)

Фрідріх VII Магнус (нім. Friedrich VII. Magnus; 23 вересня 1647 —25 червня 1709) — 8-й маркграф Баден-Дурлаху в 1677—1709 роках. Його держава повсякчас страждала через війни між Францією та Священною Римською імперією.

Фрідріх VII
нім. Friedrich VII. Magnus von Baden-Durlach
Народився 23 вересня 1647(1647-09-23)[1][2]
Уккермунде, Передня Померанія-Грайфсвальд, Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина
Помер 25 червня 1709(1709-06-25)[1][2] (61 рік)
Karlsburg Castled, Карлсруе
Поховання St. Michael Pforzheimd
Країна Німеччина
Діяльність правитель
Знання мов німецька
Титул маркграф
Конфесія лютеранство
Рід Церінгени
Батько Фрідріх VI Баден-Дурлахський
Мати Крістіна Магдалена Пфальц-Цвайбрюкен-Клеєбурзька
Брати, сестри Карл Густав Баден-Дурлахський, Йоганна Єлизавета Баден-Дурлахська і Крістіна Баден-Дурлахська
У шлюбі з Авґуста Марія Гольштейн-Готторпська
Діти Карл III (маркграф Баден-Дурлаху), Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська, Johanna Elisabeth of Baden-Durlachd, Christopher of Baden-Durlachd і Katharina von Baden-Durlachd[3]
Нагороди

Життєпис

Походив з династії Церінгенів. Другий син Фрідріха VI, маркграфа Баден-Дурлаху, та Христини Магдалени Пфальц-Цвайбрюкен-Клеєбурзької. Народився 1647 року в Юкермюнде. З освітньою метою у 1664–66 та 1667—1668 роках здійснив подорож до Франції, 1668 року — до Італії, 1669 року — до Голландії та Англії. Здобув гарні знання з математики й архітектури, вивчив французьку та італійську мови, латину.

1670 року пошлюбив представницю династії Гольштейн-Готорпів. 1674 року опікувався захистом базельських укріплень від французьких військ під час Голландської війни. 1676 року через поганий стан здоров'я батька перебрав управління Баден-Дурлахом. після смерті Фрідріха VI стає новим маркграфом. 1678 року не зміг завадити вторгненню французьких військ. Також імперські загони завдали чималої шкоди Баден-Дурлаху, на шо Фрідріх VII не отримав компенсації.

Після завершення війни усі зусилля спрямував на відродження маркграфства. При цьому намагався зберігати нейтралітет, не втручаючись у військові конфлікти, насамперед війну Аугсбурзької ліги. Втім французькі війська 1688 року все таки вдерлися до Баден-Дурлаху, який став місцем протистояння з Австрією. Маркграф втік до Базелю, де перебував до 1698 року. 1689 року столицю Дурлах було сплюндровано французами.

1692 року висунув претензії на графство Гогенгерольдсек. Вступив у суперечку за це володіння з Карлом Каспаром фон дер Лейеном. 1697 року за рішенням Надвірної ради графство Гогенгерольдсек отримав фон дер Лейєн. 1700 року видав наказав про перехід на Григоріанський календар.

З початком війни за іспанську спадщину також намагався зберегти нейтралітет. Помер 1709 року в замку Карлсбург (м. Друлах). Йому спадкував син Карл III Вільгельм.

Родина

Дружина — Августа Марія, донька Фрідріха III, герцога Гольштейн-Готторпу

Діти:

  • Фрідріх Магнус (13 січня—24 лютого 1672) — помер немовлям;
  • Фрідеріка Августа (1673–1674) — померла немовлям;
  • Крістіна Софія (1674–1676) — померла у ранньому віці;
  • Клаудія Магдалена (1675–1676) — померла немовлям;
  • Катарина (1677–1746) — була одружена із графом Йоганном Фрідріхом Лейнінген-Дахсбург-Харденбурзьким, мала шестеро дітей;
  • Карл Вільгельм (1679–1738) — наступний маркграф Баден-Дурлахський, був одружений із Магдаленою Вільгельміною Вюртемберзькою, згодом — з Ебергардіною Луїзою фон унд цу Мазенбах, мав чотирьох дітей від двох шлюбів;
  • Йоганна Єлизавета (1680–1757) — заміжня за герцогом Вюртемберга Ебергардом Людвігом, мала єдиного сина;
  • Альбертіна Фредеріка (1682–1755) — одружена із герцогом Шлезвіг-Гольштейн-Етінським Крістіаном Августом, мала одинадцятеро дітей;
  • Крістоф (1684–1723) — принц Баден-Дурлахський, був одружений із Марією Крістіною Лейнінген-Дахсбург-Фалькенбурзькою, мав трьох синів;
  • Шарлотта Софія (1686–1689) — померла у ранньому віці;
  • Марія Анна (1688–1689) — померла немовлям.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #104279664 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.