Альбер Робіда
Альбер Робіда (фр. Albert Robida; фр. Albert Robida; 14 травня 1848[1][2][…], Комп'єнь — 11 жовтня 1926[3][4][…], Нейї-сюр-Сен, Сена, Франція) — французький карикатурист, ілюстратор та письменник. Протягом 12 років редагував і видавав журнал La Caricature. У 1880-ті написав футуристичну трилогію романів, ставши предтечею стимпанку.
Альбер Робіда | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Albert Robida | ||||
Народився |
14 травня 1848[1][2][…] Комп'єнь | |||
Помер |
11 жовтня 1926[3][4][…] (78 років) Нейї-сюр-Сен, Сена, Франція | |||
Країна | Франція[1] | |||
Діяльність | журналіст, карикатурист, ілюстратор, письменник, письменник наукової фантастики, прозаїк-романіст, дитячий письменник, літограф | |||
Мова творів | французька[3] | |||
Жанр | наукова фантастика | |||
Діти | Camille Robidad | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Альбер Робіда у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в родині теслі. Спочатку вчився на нотаріуса, але вважав за краще стати карикатуристом. У 1866 році вступив у редакцію журналу Amusant як ілюстратор. У 1880 році разом з Жоржем Деко заснував свій власний журнал La Caricature, яким займався до 1892 року. У 1900-х створює 520 ілюстрацій до щотижневої серії П'єра Жиффара La Guerre Infernale.
Хоча він і є предтечею стимпанку, як і в дизельпанку, у Робіди активно використовується електрика (один з його романів називається «Електричне життя»). Передбачив танки, лінкори, авіацію, відеотелефони, дистанційне навчання, дистанційні покупки, домофони, відеодомофони, відеодиски, відеотеки, телебачення, реаліті-шоу, системи відеоспостереження (зокрема концепцію Старшого Брата під іншою назвою), хімічну зброю, бактеріологічну зброю, протигаз, техногенні катастрофи, хмарочоси, гіпсокартон і пробні шлюби (спільне проживання перед укладенням шлюбу). Втратив популярність під час Першої світової, коли його прогнози почали збуватися з жахливою точністю, а сам Альбер, злякавшись пророчості своїх творінь, перестав малювати.
Футуристична трилогія
Творчість Альбера Робіди було знову відкрите завдяки його трилогії футуристичних романів:
- Le Vingtième Siècle («XX століття») (1883)
- La Guerre au vingtième siècle («Війна в XX столітті») (1887)
- Le Vingtième siècle. La vie électrique («Двадцяте століття. Електричне життя») (1890)
Ці роботи схожі на твори Жюля Верна, але відрізняються відсутністю оптимізму, а технічні винаходи в них є надбанням громадськості. Передбачив появу сучасної військової техніки (танк, лінкор, авіація), зброї масового ураження (хімічної і бактеріологічної), відеопристроїв, хмарочосів, гіпсокартону та соціальні зміни (емансипація жінок, масовий туризм, екологічні забруднення). Завдяки цим книгам вважається предтечею стимпанку.
Бібліографія
Примітки
- RKDartists
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Albert Robida
Література
- В. Орлов. Прекрасная «электрическая жизнь»… // Техника-молодёжи. — 1971. — 8. — С. 63-64.
- Дмитрий Зиберов. Альбер Робида — шутник и мечтатель // Фантастика 79 / Укладачі А. Козлов, А. Осипов. — Москва: Молодая гвардия, 1979. — С. 365—368.
- Виргинский В. С., Хотенков В. Ф. Очерки истории науки и техники 1870—1917. — Москва: «Просвещение», 1988, ISBN 5-09-000404-8
- Н. Савельев. По следам А. Робиды // Юный техник. 1991 — № 6. — 27-29.
- Лев Вяткин. Альбер Робида: Наша жизнь в зеркале XIX века // Чудеса и приключения. — 1994. — № 11. — С. 56-59.
- Робида (ROBIDA), Альбер // Энциклопедия фантастики. Кто есть кто / під ред. Вл. Гакова. — Мінськ: Галаксиас, 1995.
- Philippe Brun, Albert Robida, 1848—1926 : sa vie, son œuvre: suivi d'une bibliographie complète de ses écrits et dessins, Paris, Editions Promodis, 1984, 250 p. (ISBN 978-2-903-18132-1, OCLC 11362286)
- Daniel Compère (dir.), Albert Robida du passé au futur: un auteur-illustrateur sous la IIIe République, Amiens / Paris, Encrage / Les Belles Lettres, coll. " Travaux " (no 50), 2006, 206 p. (ISBN 978-2-911-57670-6 et 978-2-251-74140-6, OCLC 81249601)
Посилання
- Сайт robida.info(фр.)
- La Vie Électrique в Проекті «Гутенберг»
- Юрій Дружников. Небезпечні жарти Альбера Робіди, 1995