Стимпанк

Стимпа́нк (Стімпанк) або паропа́нк (англ. steam + punk, «пара» + «протест, конфлікт») — підвид фантастики, дія якого відбувається у світі, де широко використовуються технології парових машин, що замінюють електроніку. Класичні всесвіти стимпанку стилізуються авторами під Америку або Європу (перш за все Англію) другої половини XIX століття, епоху раннього капіталізму з характерним фабрично-міським пейзажем і різким соціальним розшаруванням. І байдуже, що дія може розгортатися в далекому майбутньому або на іншій планеті.

Паропанк — суміш фантастичних механізмів та естетики вікторіанської епохи
Ресторан «Primus» в Дніпрі.

До «панківського» компонента стимпанку відноситься особливий акцент на «низькій людській природі», що керується низькими пристрастями хіттю, гнівом, пихою, жадібністю і заздрістю. Особливу увагу автори, що пишуть в жанрі стимпанк, приділяють побутовим і фізіологічним подробицям життя головних героїв. Загальний стиль стимпанку виглядає цинічним (грубо-відвертим) і песимістичним (антиутопічним). Антиутопія прикрашається стилістикою нуару, до неї додаються виразні і загальнозрозумілі мотиви бульварної фантастики (детективи, геніальні вчені, Дикий Захід, таємничі стародавні раси). Пізніше в стимпанк влилися позитивніші елементи — романтична чарівність науки, утопізм, естетика «старої доброї Англії».

Стимпанк виник як літературний жанр, але популярності набув багато в чому завдяки коміксам, рольовим іграм, телесеріалам та аніме.

Походження жанру

Термін «стимпанк» вперше використали два письменники, Джеймс Блейлок і Кевін Джетер, під час дискусії на сторінках журналу «Locus» в 1987 році. Термін виник як пародійне протиставлення кіберпанку, тому ранній стимпанк створювався за традиційними сценаріями свого «старшого брата» з механічним перенесенням дії в реальність, де панують парові технології. Хакери, штучний інтелект, корпорації, державна машина — все це просто поміщалося в стилістику XIX століття. «Панківське» ставлення головних героїв до навколишньої дійсності зберігалося без яких-небудь істотних змін.

Видання роману Вільяма Гібсона і Брюса Стерлінга «Різницева машина» (зустрічається як «Машина відмінностей», «The Difference Engine», 1992) привернуло велику увагу до цього жанру, і саме після цього роману паропанк почав набувати великої популярності[1].

Типові елементи жанру

Броньований пароплав світу стимпанку
  • Технології парових машин: дирижабль, примітивний аероплан, паровоз, пароплав, броньований військовий пароплав (дредноут), паробус та інші механізми, зроблені з клепаного металу та мідних труб. Вони устатковані важелями й приладами з годинникоподібними циферблатами і стрілками.
  • Зброя часів промислової революції: револьвери, ранні зразки автоматичних гвинтівок, артилерійські гармати, а також різна фантастична парова зброя.
  • Інформаційні технології вікторіанської епохи: вуличні газети, неелектронні (механічні) обчислювальні машини, що нагадують касові апарати (наприклад, обчислювальна машина Беббіджа), телеграф, пневмопошта.
  • Одяг і аксесуари вікторіанської Англії:
    • Аристократи в циліндрі і пальто, під яким фрак, штани і сорочка з мереживами.
    • Пані в корсетах і крінолінах з капором на голові і панчохами на підв'язках на ногах.
    • Робочі в кепках, куртках і чоботях.
  • Урбаністичний антураж: фабричні труби з червоної цегли, похмуре небо брудного кольору, газові ліхтарі, магазини, лавки, театри, міські нетрі, паби, борделі. І, відповідно, похмура атмосфера.
  • Вікторіанські персонажі: демонічні учені та інженери, такі як Франкенштейн або професор Моріарті, мандрівники, детективи (Шерлок Холмс), агенти таємної поліції, шпигуни, революціонери, вуличні продавці, пролетарі, капіталісти-промисловці, спадкові аристократи, світські хлюсти[що це?], повії, добропорядні сімейні громадяни (буржуа).

Піджанри паропанку

Альтернативно-історичний стимпанк

Стимпанк лицар

Альтернативно-історичний стимпанк стилізується під світ XIX — початку ХХ століття і свідомо протиставляється кібернетичному сьогоденню і майбутньому. Часто героями цього піджанру стають реальні історичні особи або літературні персонажі класиків тієї епохи.

Найхарактерніші авторські стилізації під Англію правління королеви Вікторії і її наступника Едуарда. Знаковий твір як для всього жанру, так і для альтернативно-історичного стимпанку, після якого стимпанк з курйозу перетворився на явище, — роман Вільяма Гібсона і Брюса Стерлінга «Машина відмінностей» (1992). Це фактично маніфест стимпанку, що мав для нього таке ж значення, як «Нейромант» Гібсона для кіберпанку. У ньому фігурують такі знакові речі, як машина Беббіджа, що перетворилася на суперкомп'ютер, прогресивні технології зв'язку, привласнення всім підданим Британської імперії унікального цифрового індексу, «машинні» віруси на перфокартах і глобальні політичні інтриги.

Зразком альтернативно-історичного стимпанку служать комікси Алана Мура і Кевіна О'ніла про Лігу видатних джентльменів, а також однойменна екранізація Стівена Норрінгтона. Антураж паропанка відмінно переданий в циклі дитячої фантастики Лемоні Снікетта «Лихо та й годі» і особливо в однойменному фільмі Бреда Сильберлінга.

Ще одна модель альтернативно-історичного стимпанку — стилізація під Америку періоду підкорення Дикого Заходу. Велику популярність тут завоював телесеріал «Wild Wild West», що послужив основою кінофільму Баррі Зонненфельда і декількох серій коміксів. У літературі вестерн-стимпанк поширений менше — в основному це новеллізації вищезазначених серіалів і фільмів. Найпомітніший самостійний твір — тетралогія Джеймса Своллоу про стрільця Габрієля Тайлере.

Фентезійний стимпанк

Фентезійний гном у світі паропанку

Друга магістральна течія — фентезійний стимпанк, дія якого відбувається в абсолютно вигаданих світах, де парові машини благополучно співіснують із магією та звичними для фентезі істотами. Цей напрям багато в чому межує з технофентезі. Часто у цьому піджанрі з паровою машиною співіснують магія та фентезійні раси (гноми, орки, ельфи).

Найвідоміший автор «парового» фентезі — британець Чайна М'євілль.

Інші піджанри

Є також декілька менш популярних піджанрів, споріднених зі стимпанком, для них використовується загальний термін «таймпанк». У них домінування парових машин є необов'язковим: світ будується на основі технологічного рівня певної історичної епохи.

«Стоунпанк» моделює гротескний світ, де сучасні реалії проектуються на технологічний рівень кам'яної доби. Найяскравіший приклад — мультсеріал і фільм «Флінтстоуни».

«Сандалпанк» зображає світ епохи Античності, де відбувся технологічний анахронізм — неможливе в тій реальності використання наукових відкриттів. Наприклад, створена Героном Олександрійським парова турбина спричиняє промислову революцію, що в нашому світі відбулася лише в Новий час. У результаті виникає майбутнє, де старогрецька або давньоримська цивілізації не зруйнувалися, а благополучно існують і понині.

«Міддлпанк» — все те ж саме, але з початком епохи пари в Середньовіччі.

Творці «клокпанку» надихаються епохами Відродження і Бароко. Назва походить від використання годинникових механізмів, які в клокпанку зазвичай замінюють парові машини. Наприклад, роман Поля Макоулі «Ангел Паскаля» . Іншими прикладами клокпанку можна вважати деякі романи з «Плоского світу» Террі Пратчетта, творчість Грегорі Кіза, комікси Ніла Геймана «1602».

Дещо остронь таймпанку знаходиться ретрофутуризм — зображення світів, де за якимось капризом історії реальна або фантастична технологія минулого відіграє домінуючу роль в майбутньому. У одних світах технологічний розвиток набуває особливо гротескового характеру. Наприклад, виникають абсолютно божевільні, неможливі засоби пересування на зразок космічних вітрильників з діснеївського мультфільму «Планета скарбів» або летючі острови з аніме «Небесний острів Лапута». До яскравих зразків ретро-футуризму належать також цикл Філіпа Ріва про Живі машини, роман Теодора Джадсона «Війна Фітцпатріка», комікс «Neotopia».

Реальна техніка або така, що залишилася тільки в проекті, в ретро-футуристичних всесвітах може виразитися в традиціях гігантоманії: величезні гвинтові літаки, трансконтинентальні дирижаблі, гігантські дизельні роботи, жахливого вигляду механізми. Це відгалуження ретро-футуризму відоме також як «дизельпанк»[1].

Письменники в цьому жанрі

Вільям Гібсон та Брюс Стерлінг «The Difference Engine» — книжка, що поклала початок цілому жанру стимпанк

Передвісники стимпанку

Найвідоміші письменники в жанрі паропанку

Стимпанк: фільми та аніме

Механічний павук з фільму «Дикий, Дикий Захід»

Ігри в жанрі стимпанк

Відеоігри

Настільні ігри

  • Planet Steam
  • Gearworld: The Borderlands
  • Spyrium

Cтимпанк в українському кліпмейкінгу

Загалом, стимпанк не надто популярний жанр кліпмейкінгу серед українських виконавців. Найвідоміший український відеокліп у стилі стимпанк зняв львівський режисер Теодор Нещадим з командою «We Cinema Studio» для музичного гурту Хочу ЩЕ! на пісню «Манія». Робота повністю знята в антуражі XIX століття, а серед реманенту акторів можна помітити велику кількість чудернацьких пристроїв, таких як реактивний інвалідний візок, фортепіано-хімічна лабораторія, віяло з лезами, кібер-маску та інше. Усі художні елементи для кліпу розробив — відомий український художник у жанрі стимпанк Віталій Внуков.

Влітку 2020 року у гурту Антитіла вийшов тематичний кліп на пісню "Кіно" в стилі стимпанку.

Стимпанк в українських коміксах

Воля — або «ВОЛЯ: The WILL» — це серія українських фантастичних графічних романів в жанрі стимпанк, події в яких розгортаються в всесвіті ВОЛЯ на фоні розквіту Української Держави 1918 року. Змістовно це  збірка з трьох окремих  історій, виконаних у трьох авторських художніх стилях  під твердою обкладинкою обсягом 60 сторінок.

Стимпанк в українській літературі

Примітки

  1. Стимпанк: что это такое | МирФ. www.mirf.ru. Процитовано 15 листопада 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.