Альбрехт Ласький

Альбрехт Ласький (також Ольбрахт, пол. Olbracht Łaski) (1536, Кежмарок — 23 листопада 1605, Ласьк) — польський шляхтич, військовик та урядник Корони Польської та Республіки Обох Націй (Речі Посполитої; воєвода серадзький (з 1566), староста марієнбурзький (з 1588), сенатор), авантюрист і алхімік. Представник шляхетського роду Лаських гербу Кораб, небіж відомого проетестантського богослова Яна Ласького.

Альбрехт Ласький
Народився 1536
Кежмарок, Пряшівський край
Помер 23 листопада 1605(1605-11-23)
Ласьк, Лодзинське воєводство, Польща
Країна  Річ Посполита
Діяльність алхімік
Титул граф
Посада Воєвода Серадзькийd, учасник виборів короля Польщіd і Q66200903?
Конфесія Католицька церква
Рід Лаські
Батько Геронім Ласький
Мати Q55712997?
У шлюбі з Беата Костелецька

Життєпис

Син семигородського, серадзького, іновроцлавського воєводи Героніма Ласького[1] та його дружини Анни з Курозвенцьких (доньки старости бжезьницького Адама Курозвенцького (Ритвянського)[2]).

1561 року захопив Хотин, Сучаву (звідти прогнав воєводу Александрела IV Лопушняну, примусив молдаван визнати воєводою Якова Василакі Геракліда «Деспота»). За підтримку Яків Василакі Гераклід надав А. Лаському в користування Хотин (комендантом фортеці був призначений Іван (Ян) П'ясецький — родич князя Дмитра "Байди" Вишневецького) з навколишніми поселеннями. Пізніше через непорозуміння вони були відібрані назад, А. Ласький не пробачив Я. В. Геракліду цього. Не маючи достатньої військової сили, через І. П'ясецького вирішив залучити до акції Д. Вишневецького. В грудні 1562 року супроводжував Дмитра Вишневецького в дорозі для участі в Сеймі, 1563 року підбив його до походу на Молдавію, де він претендував на престол.[3] Разом з Дмитром Вишневецьким вербували в Кам'янці-Подільському військо для походу в Молдавію проти господаря Якова Василакі Геракліда, або Деспота.[4].

1568 року війська під командуванням серадзького воєводи А. Ласького здобули Очаків, але повернулися з труднощами, переслідувані татарами.[5] 1569 року заволодів Полонним[джерело?], у 1570 p. передав місто королю.

Був 3 рази одруженим. Перша дружина (з 1558) — Катерина з Ольшин Бучинська (пом. 1559), вдова угорського шляхтича Єжи Середі. Вдруге був одружений (з 1564) із Беатою Косцелецькою (пом. 1576)[6] (вдовою князя Іллі Острозького). Ще будучи в шлюбі з Беатою Костелецькою він таємно одружився втретє бл. 1571 р. з француженкою Сабіною де Сов (de Sauve чи Sévé) (пом. по 1619). Дітей мав тільки у третьому шлюбі (два сина і дві доньки), зокрема:

Примітки
  1. Lascy (01) Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Kurozweccy (01) Архівовано 26 вересня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  3. Сергійчук В. Дмитро Вишневецький… — С. 118.
  4. Сергійчук В. Дмитро Вишневецький… — С. 119.
  5. Бельський М. Хроніка. — С. 1166.
  6. Kościeleccy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  7. Daniłowiczowie (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  8. Niеsiеcki К. Кorona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — Т. IV. — S. 589. (пол.)

Джерела
  • Сергійчук В. Дмитро Вишневецький. — К. : Україна, 2003. — 192 с. — ISBN 966-524-129-X.
  • Żelewski R. Łaski Olbract h. Korab (1536—1605) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII. — S. 246—250. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.