Сергійчук Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Сергійчу́к (нар. 13 березня 1950, Пустоха, Ружинський район) — український історик, політик, письменник, професор, директор Центру українознавства Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (2000—2007 рр.), академік АН ВШ України.
Володимир Іванович Сергійчук | |
---|---|
![]() професор Володимир Сергійчук | |
Народився |
13 березня 1950 (71 рік) Прибережне, Ружинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР |
Країна |
![]() |
Національність | українець |
Діяльність | історик, політик, викладач університету, письменник |
Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1972) і Українська сільськогосподарська академія (1977) |
Галузь | історія |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Звання | професор |
Ступінь | доктор історичних наук (1982) |
Нагороди | |
Особ. сторінка | serhijchuk.unicyb.kiev.ua |
![]() |
В 1982 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Народна армія на Україні в роки визвольної війни 1648 — 1654 (організація, озброєння, забезпечення)», а в 1992 — докторську «Українське козацьке військо в другій половині XVI — середині XVII ст.». Досліджує проблеми історії України, зокрема українського козацтва, розселення українців у світі, національних меншин в Україні, діяльності ОУН-УПА, внеску українців у розвиток світової науки і культури. Автор численних публікацій у періодиці.
Родина
Народився 13 березня 1950 року в селі Пустоха (зараз село Прибережне, Ружинського району, Житомирської області. Українець. Батько Іван Мусійович (1916—1989) — колгоспник, мати Явдоха Федорівна (1914—2007) — колгоспниця, дружина Тетяна Григорівна (1955) — фармацевт, син Богдан (1972) — дипломат, син Григорій (1980) — молодший науковий працівник Інституту соціальної і політичної психології, дочка Тетяна (1982) — кореспондент Українського радіо.
Родина мешкає в місті Дубно.
Життєпис
Вчився в Київському університеті імені Т. Шевченка, на факультеті журналістики (1967-1972), в Українській сільськогосподарській академії (1973—1977, заочне навчання).
1972-1987 — літпрацівник, завідувач відділу, редакції газети «Сільські вісті».
З 1987 — асистент, старший викладач, доцент, професор Київського університету ім. Т. Шевченка.
Академік АНВШУ (1996).
У березні 2014 року з'явилась інформація про те, що Володимир Сергійчук збирається судитися з людьми, які від його імені друкують підручники з викривленням історією України. Про це історик заявив в коментарі Gazeta.ua [1].
Нагороди
- Премія СЖУ (1992)
- Премія фонду імені Івана Мазепи (1995)
- Премія літературної премії ім. Івана Кошелівця (за 2008 рік)
- Орден «За заслуги» III ступеня (2007)[2]
- Хрест Івана Мазепи, 23 лютого 2010 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ про нагородження[3]
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).[4]
- Лауреат Медалі Ґарета Джонса (2019)
Праці
- «Іменем Війська Запорозького» (1991)
- «Національна символіка України» (1992)
- «Німці в Україні» (1994)
- «Етнічні межі і державний кордон України» (1996, 2000)
- «ОУН-УПА в роки війни» (1996)
- «Армія Богдана Хмельницького» (1996)
- «Наша кров — на своїй землі» (1996)
- «Уся правда про єврейські погроми» (1996)
- «Як нас морили голодом» (1996)
- «Богдан Хмельницький та його старшина» (1996)
- «Трагедія українців Польщі» (1997)
- «Погроми в Україні. 1914 — 1920» (1998)
- «Десять буремних літ. Західноукраїнські землі в 1944 — 1953 роках» (1998)
- «Українська соборність» (1999),
- «Депортація поляків з України» (1999)
- «Симон Петлюра і єврейство» (1999)
- «Правда про „золотий вересень“ 1939-го» (1999)
- «Українізація Росії» (2000)
- «Радянські партизани проти ОУН-УПА» (2000)
- «Новітня каторга» (2001)
- «Український Крим» (2001)
- «Нескорена церква. Подвижництво греко-католиків у боротьбі за віру і державу» (2001)
- «У боротьбі за рідну віру римо-католики України завжди були несхитними» (2001)
- «Неусвідомлення України» (2002)
- «Трагедія Волині» (2003)
- «Поляки на Волині в роки Другої світової війни» (2003)
- «Самі себе звоювали» (2003)
- «Дмитро Вишневецький» (2003)
- «Переяславська рада — трагедія України і програш Європи» (2003)
- «Симон Петлюра» (2004)
- «Український здвиг: Закерзоння. 1939—1947» (2004)
- «Український здвиг: Волинь. 1939—1955» (2005)
- «Український здвиг: Прикарпаття. 1939—1955» (2005)
- «Український здвиг: Поділля. 1939—1955» (2005)
- «Український здвиг: Наддніпрянщина. 1941—1955» (2005)
- «Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА» (2006)
- «Що дала Україна світові» (2008 — українською і турецькою мовами, 2009 — англійською)
- «Трагедія Волині. Причини й перебіг польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни» (2009)
- «В обороні української правди» (2010)
- «Утверджувати правду, а не догоджати сусідові», , Газета «День» № 118, 10 липня 2013 року
- «Українські державники: Андрей Шептицький» (2015)
- «Депортації українців до Казахстану» (2017)
- «Голодомор 1932—1933 років як геноцид українства» (2018)
Примітки
- Професор Володимир Сергійчук судитиметься через книжку, якої не писав
- Указ Президента України від 18 січня 2007 року № 21/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 23 лютого 2010 року № 227/2010 «Про відзначення державними нагородами»
- Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»