Альбрехт IV

Альбрехт IV (нім. Albrecht IV; 19 вересня 1377, Відень 14 вересня 1404, Клостернойбург) герцог Австрійський з 29 серпня до 22 листопада 1395 правив одноосібно, з 22 листопада 1395 спільно з Вільгельмом Дружнім, герцогом Штирії. Представник Альбертинської лінії династії Габсбургів.

Альбрехт IV Терплячий
нім. Albrecht IV
Альбрехт IV Терплячий
Альбрехт IV
16-й герцог
Початок правління: 29 серпня 1395
Кінець правління: 14 вересня 1404

Попередник: Альбрехт III
Наступник: Альбрехт V

Дата народження: 19 вересня 1377
Місце народження: Відень[1][2]
Країна: Австрії
Дата смерті: 14 вересня 1404 (26 років)
Місце смерті: Клостернойбург[1]
Дружина: Іоганна Віттельсбах
Діти: син: Альбрехт V
дочка: Маргарита
Династія: Габсбурги
Батько: Альбрехт III
Мати: Беатриса Гогенцоллерн
Нагороди:

Коротка Біографія

Альбрехт IV був єдиним сином австрійського герцога Альбрехта III й Беатриси Гогенцоллерн. Після смерті батька 29 серпня 1395 року Альбрехт IV успадкував престол Австрії. До складу його володінь входило тільки власне герцогство Австрія (сучасна земля Нижня Австрія і східна частина землі Верхня Австрія), а також Крайна. Решта володінь Габсбургів згідно з Нойберзькою угодою 1379 року належали двоюрідним братам Альбрехта IV Леопольдинської лінії. Міжусобиці з братами стали характерною рисою усього правління Альбрехта IV в Австрії. У 1398 році Альбрехт здійснив паломництво до Єрусалима і його було посвячено у лицарі на Гробі Господньому.

Окрім конфліктів з Леопольдинською лінією Габсбургів, Альбрехт IV брав активну участь у боротьбі за владу між спадкоємцями імператора Карла IV. Вже у 1394 році Альбрехт встановив союзні стосунки з маркграфом Йостом Моравським проти його брата імператора Вацлава IV. Це призвело до серії прикордонних сутичок з Прокопом, молодшим моравським правителем й прибічником імператора.

У 1402 році Альбрехт IV уклав угоду з угорським королем Сигізмундом, спрямовану проти Вацлава IV та Йоста Моравського. Сигізмунд, що відчував крайню потребу у воєнній та фінансовій допомозі, обіцяв Габсбургам передати їм Бранденбург, а також право на спадкування по його смерті королівських престолів Чехії й Угорщини. Сигізмунду вдалось захопити у полон Вацлава IV, якого він передав Альбрехту IV. Імператор перебував у Відні під арештом з осені 1402 до осені 1403 років, після чого йому вдалось втекти.

У 1404 році австрійські війська взяли в облогу Зноймо, яким володів супротивник Сигізмунда Йост Моравський, однак у військах спалахнула епідемія шигельозу (тоді називали дизентерією), від якої й помер Альбрехт IV. Існує версія, що його отруїли, а віденський лікар, що лікував його, використовував звичайний для того часу спосіб лікування: повісив герцога вниз головою, очікуючи, що отрута сама вийде з тіла.

Шлюб та діти

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136818862 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Albrecht IV. // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 6. — S. 140.

Література

  • Митрофанов П. П. Історія Австрії з найдавніших часів до 1792 р. — М., 2003 (рос.)
  • Шимов Я. В. Австро-Угорська імперія — М., 2003 (рос.)
  • Franz Krones. Albrecht IV. (Herzog von Österreich) // Allgemeine Deutsche Biographie. — Band 1. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1875. — S. 283—285. (нім.)
Попередник
Альбрехт III
Ерцгерцог Австрії
1395-1404
Наступник
Альбрехт V
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.