Альбрехт IV
Альбрехт IV (нім. Albrecht IV; 19 вересня 1377, Відень — 14 вересня 1404, Клостернойбург) — герцог Австрійський з 29 серпня до 22 листопада 1395 правив одноосібно, з 22 листопада 1395 спільно з Вільгельмом Дружнім, герцогом Штирії. Представник Альбертинської лінії династії Габсбургів.
Альбрехт IV Терплячий | |
---|---|
нім. Albrecht IV | |
Альбрехт IV | |
16-й герцог | |
Початок правління: | 29 серпня 1395 |
Кінець правління: | 14 вересня 1404 |
| |
Попередник: | Альбрехт III |
Наступник: | Альбрехт V |
| |
Дата народження: | 19 вересня 1377 |
Місце народження: | Відень[1][2] |
Країна: | Австрії |
Дата смерті: | 14 вересня 1404 (26 років) |
Місце смерті: | Клостернойбург[1] |
Дружина: | Іоганна Віттельсбах |
Діти: |
син: Альбрехт V дочка: Маргарита |
Династія: | Габсбурги |
Батько: | Альбрехт III |
Мати: | Беатриса Гогенцоллерн |
Нагороди: |
Коротка Біографія
Альбрехт IV був єдиним сином австрійського герцога Альбрехта III й Беатриси Гогенцоллерн. Після смерті батька 29 серпня 1395 року Альбрехт IV успадкував престол Австрії. До складу його володінь входило тільки власне герцогство Австрія (сучасна земля Нижня Австрія і східна частина землі Верхня Австрія), а також Крайна. Решта володінь Габсбургів згідно з Нойберзькою угодою 1379 року належали двоюрідним братам Альбрехта IV Леопольдинської лінії. Міжусобиці з братами стали характерною рисою усього правління Альбрехта IV в Австрії. У 1398 році Альбрехт здійснив паломництво до Єрусалима і його було посвячено у лицарі на Гробі Господньому.
Окрім конфліктів з Леопольдинською лінією Габсбургів, Альбрехт IV брав активну участь у боротьбі за владу між спадкоємцями імператора Карла IV. Вже у 1394 році Альбрехт встановив союзні стосунки з маркграфом Йостом Моравським проти його брата імператора Вацлава IV. Це призвело до серії прикордонних сутичок з Прокопом, молодшим моравським правителем й прибічником імператора.
У 1402 році Альбрехт IV уклав угоду з угорським королем Сигізмундом, спрямовану проти Вацлава IV та Йоста Моравського. Сигізмунд, що відчував крайню потребу у воєнній та фінансовій допомозі, обіцяв Габсбургам передати їм Бранденбург, а також право на спадкування по його смерті королівських престолів Чехії й Угорщини. Сигізмунду вдалось захопити у полон Вацлава IV, якого він передав Альбрехту IV. Імператор перебував у Відні під арештом з осені 1402 до осені 1403 років, після чого йому вдалось втекти.
У 1404 році австрійські війська взяли в облогу Зноймо, яким володів супротивник Сигізмунда Йост Моравський, однак у військах спалахнула епідемія шигельозу (тоді називали дизентерією), від якої й помер Альбрехт IV. Існує версія, що його отруїли, а віденський лікар, що лікував його, використовував звичайний для того часу спосіб лікування: повісив герцога вниз головою, очікуючи, що отрута сама вийде з тіла.
Шлюб та діти
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136818862 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Albrecht IV. // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 6. — S. 140.
Література
- Митрофанов П. П. Історія Австрії з найдавніших часів до 1792 р. — М., 2003 (рос.)
- Шимов Я. В. Австро-Угорська імперія — М., 2003 (рос.)
- Franz Krones. Albrecht IV. (Herzog von Österreich) // Allgemeine Deutsche Biographie. — Band 1. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1875. — S. 283—285. (нім.)
Попередник Альбрехт III |
Ерцгерцог Австрії 1395-1404 |
Наступник Альбрехт V |