Альбін Стапович

Життєпис

Народився в селі Барані Свенцяцького повіту Віленської губернії (нині Островецький район Гродненської області, Білорусь).

Навчався в консерваторії Монтвіла у Вільнюсі, Казанському університеті. Керував церковним хором у Казані (1913—1921). Потім повернувся до Вільнюса. Навчався у Вільнюському університеті.

У 1922 керував Білоруським хором. Викладав музику у Віленській білоруській гімназії.

У 1923 вступив до ревізійної комісії Студентської спілки. Один із засновників Білоруського кооперативного сільськогосподарського та промислового банку.

У 1926 — секретар Вільнюського гуртка Білоруського інституту економіки та культури.

У 1930—1934 — заступник голови, голова Вільнюського гуртка. Керівник білоруського хору при ньому. Активний член Білоруської християнської демократії.

У 1926 — секретар, у 1927—1930 — заступник голови. З травня 1926 р. Голова Білоруської друкарні імені Франциска Скорини. Член з’їзду Селянської спілки 24 березня 1926.

Деякий час (1927—1928) — редактор «Білоруської криниці».

У 1928—1930 — Посол Сейму (обраний від Блоку національних меншин), член Білоруського посольського клубу.

У 1930 — заступник голови Білоруського національного комітету.

У 1930 спробував створити власну політичну партію Білоруських незалежних радикалів.

Керував білоруським хором при церкві св. Миколая у Вільнюсі.

Автор кількох білоруських пісень, серед яких гімн Білоруського інституту економіки та культури «Дзе чутны мовы нашай гукі».

Друкувався в різних білоруських виданнях «Наш шлях», «Крыніца», «Родныя гоні», «Нёман», «Новы шлях», «Шлях моладзі», «Самапомач».

У 1935 побачив світ його співаник «Za Baćkaŭščenu», виданий БІГіК накладам 1000 примірників.

Похований у Вільнюсі на цвинтарі «Расу».

Твори
  • Дзе чутны мовы нашай гукі, Вільня, 1926
  • Biełarusy i dziaržaŭnaja niezałežnaść, Вільня, 1929, выд. «Беларукай Крыніцы», друк. Францыска Скарыны, 16ст., 1000 ас.
  • Сьпеўнік Za Baćkaŭščynu, Вільня, 1935, выданьне БІГіК, 1000 асобнікаў.
  • Беларусь у сучаснай польскай літаратуры — лекцыя, прачытаная 5 траўня 1928 у БІГіК, Беларуская крыніца, 1928 №29 (перавыданьне ARCHE 8-2009)

Література
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.;
  • Маст. Э. Э. Жакевіч. — Менск: БелЭн, 2001. — 591 с.: іл. ISBN 985-11-0214-8.
  • Глагоўская А. Кар’еру пачынаў у Цеханоўцы // Спадчына № 6, 1994
  • Юры Туронак. Мадэрная гісторыя Беларусі. — Вільня, 2006
  • Малгажата Мароз. «KRYNICA» Ideologia i przywódcy białoruskiego katolicyzmu. — Беласток, 2001
  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.