Алькасаба

Алькасаба (араб. القصبة‎‎ — цитадель) — споруда або кріпосне укріплення міського типу, що служило резиденцією правителя. Імовірно, їх зводили для захисту певної місцевості, розміщуючи на її терені особливий гарнізон, який часто утворював невеликий військовий квартал з житловими будівлями та комунікаціями. Зазвичай вони були пов'язані з алькасаром або замками, прилеглими до однієї зі сторін, і, незважаючи на незалежність цих споруд від алькасаби і решти міста, в разі облоги всі шукали притулку за стінами цитаделей.

Алькасаба
Держава  Іспанія і  Португалія
Історичний період Аль-Андалус
 Алькасаба у Вікісховищі

В Аль-Андалусі у VIII-XV століттях побудовано величезну кількість алькасаб, таких як Алькала-ла-Реаль, Альмерія, Антекера, Бадахос, Гранада, Хаен, Гуадіс, Лоха, Лорка, Мерида та інші. Алькасаби представляли собою не тільки оборонну систему проти зовнішніх ворогів, але також проти внутрішніх повстань, забезпечуючи можливість тривалого опору навіть у випадку взяття міста, що нею захищалося.

Зі збережених часів мусульманської Іспанії фортець найпримітнішою вважається алькасаба Малаги, яка, будучи оточеною подвійним рядом укріплених стін і яка має велике число оборонних споруд, згідно з архітектором-реставратором Д. Леопольдо Торрес Бальбасом, є зразком військової архітектури періоду Тайфа XI століття, в порівняння з яким можна ставити лише замок Крак де Шевальє — фортецю, зведену в Сирії хрестоносцями в період XII—XIII ст.

Огляд Алькасаба з історичної точки зору
Алькасаба Малаги

Невідомо жодного завоювання важливого мусульманського поселення, після якого не було б згадки про скарби, що зберігалися в алькасабі. Кожне взяте під час реконкісти мусульманське місто високої значимості мало у розпорядженні цей вид укріплень: Кордова (Іспанія), Севілья, Валенсія, Сарагоса, Малага, Гранада. Крім того, африканські форти, завойовані в Орані кардиналом Сіснеросом і в Тунісі імператором Карлом V, також вважаються алькасаби. Хроніст Пруденсіо де Сандоваль про кампанію в Тунісі пише:

Імператор поїхав, як тільки йому здали алькасабу, де знаходилися скарби короля Хасемему, серед яких була велика дорога бібліотека з книгами, обкладинки та сторінки яких були оздоблені всілякими коштовностями і коштували непомірну суму, аптека з добірної колекцією ароматів і парфумів, а також лавка з цінними фарбами, такими як кармін, блакить або алаксурі - здобич, котра видалася правителю більш ніж достатньою.

У XIX столітті, після завоювання французами під командуванням маршала Бурмона міста Алжиру з прилеглими територіями, як жест підпорядкування переможцям були віддані ключі від кількох фортів, в тому числі від алькасаби, зведення якої датується XVII століттям. Останній правитель Алжиру Хусейн III, побоюючись трагічної долі своїх попередників, покинув палац і сховався разом зі своїм гаремом і скарбницею за стінами алькасаби, встановивши всюди оборонні гармати і заборонивши наближатися до неї навіть турецьким військовим. Французи вторглися в Алжир 4 липня 1830, а на наступний ранок зайняли фортецю, яку дей на той час уже покинув. Ключі ж від фортеці, де виявилися зібрані багатства, були вручені камодаром (міністром житлового фонду), що діяв від імені маршала комісії, яка пізніше зробила інвентаризацію всіх цінностей.

Галерея

Бібліографія
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.