Альошнікова Ліліана Лазарівна

Ліліана Лазарівна Альошнікова (1935–2008) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР.

Альошнікова Ліліана Лазарівна
Народилася 25 липня 1935(1935-07-25)[1]
Москва, СРСР
Померла 5 серпня 2008(2008-08-05) (73 роки)
Москва, Росія
Поховання Новий донський цвинтар
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка, кіноакторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1958)
Заклад Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна і Кіностудія імені Горького
Роки діяльності з з 1956
У шлюбі з Сегель Яків Олександрович
IMDb nm0018109
Нагороди та премії
 Альошнікова Ліліана Лазарівна у Вікісховищі

Життєпис

Ліліана Альошнікова народилась 1935 року. У 1958 році вона закінчила Театральне училище імені Бориса Щукіна (курс Йосипа Рапопорта)[2]. По закінченні училища прийшла до Московського драматичного театру імені О. С. Пушкіна. Їй майже не давали ролей, і вона незабаром пішла з театру[3].

Дебют Альошнікової в кіно відбувся в 1956 році у фільмі режисера-початківця Юрія Єгорова[3]. Глядачеві вона запам'яталася відразу: тоненька дівчинка в запраній ситцевій сукні, із зворушливими кісками. Героїні Ліліани Альошнікової в різних фільмах мають спільні риси: вони відкривають світ заново, вибудовуючи його на очах глядача з крупиць свого життєвого досвіду. Героїні Ліліани Альошнікової глибоко порядні й чесні, випромінюють тепло, підтримку й доброту. Секрет її чарівності складний і простий одночасно: він у проникаючій силі впливу з екрану, в чистоті та цілісності, безкомпромісності і вірності.[3]

Попрацювавши у 1958—1959 роках актрисою Московського театру імені О. С. Пушкіна Ліліана Альошнікова з 1967 року перейшла на кіностудію імені Горького.

Ліліана Альошнікова померла 2008 року, похована на Донському кладовищі. Урну з прахом підхоронили до могили її чоловіка Якова Сегеля.

Родина

Чоловік — актор і кінорежисер Яків Сегель.

Син — кінооператор Олександр Альошніков.

Мати — балерина Елеонора Бендак.

Батько — актор Петро Березов, але він пішов від дружини ще до народження дочки, і тому своїм справжнім батьком актриса завжди вважала вітчима — інженера Лазаря Юхимовича Альошнікова.

Визнання і нагороди
  • заслужена артистка РРФСР (1989)

Творчість

Ролі в театрі

Ролі в кіно
  1. 1956 — Вони були першими — Глаша
  2. 1956 — Це починалося так... — Таня Громова
  3. 1958 — Місто запалює вогні — Шура Митясова
  4. 1959 — Сонце світить всім — Світлана
  5. 1961 — Дорослі діти — Люся Корольова
  6. 1963 — Штрафний удар — Людмила Мілованова, кореспондентка
  7. 1966 — Сіра хвороба — Катя
  8. 1967 — Розбудіть Мухіна! — Ліда, Лідія, Лівія
  9. 1970 — Секундомір — Тамара
  10. 1971 — Дві посмішки — бабуся в молодості
  11. 1971 — Ціна швидких секунд — Соня Крилова
  12. 1973 — Крапля в морі — Ліля, мама Віті
  13. 1975 — Що з тобою відбувається? — мама Ніни
  14. 1976 — Спростування (телесеріал) — Марченко
  15. 1977 — Ризик — благородна справа — Олена Алексєєва
  16. 1978 — Фотографії на стіні — мати Сергія
  17. 1979 — В одне прекрасне дитинство — мама Петі
  18. 1983 — Я вас дочекаюсь — інвалід
  19. 1984 — Інопланетянка — інопланетянка Про

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Выпуски 50-х гг. :: Официальный сайт Театрального института имени Бориса Щукина. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 6 квітня 2019.
  3. Мирон Черненко. Ліліана Алешникова // «Мистецтво», «Актори радянського кіно». Випуск другий. М., 1966, стор 272

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.