Альта (парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва)

Землекористувачем виступає Подільська середня школа.

Площа заказника — 3 га, створений у 1991 році. Об'єкт закладений в XIX столітті. Тут у парку зростають віковічні дуби (Quercus), ясени (Fraxinus) та липи (Tilia). Панський парк займає порівняно невелику площу в центрі села. До нього прилягає ставок і болото, що є частиною болотного комплексу, розміщеного навколо села. Поряд розташоване урочище Альта, велику частину якого займає природне болото і яке входить до складу охоронної зони парку-пам'ятки. Урочище відіграє важливу роль для збереження декількох видів водно-болотних видів птахів, яких приваблює озеро посеред нього незважаючи на його розміщення у зоні постійної присутності людей.

Берег річки Альта

У селі Поділля, званому у ХІХ ст. Війтовці, біля дворянської садиби пана Тумачинського на луці біля річки Альта було розбито парк, що дійшов до нашого часу у значно зміненому вигляді. Він несе історично-культурну і природну цінність. Урочище Альта є незначною частиною найбільшого в Київській області болотного комплексу, що займає у значній мірі осушену меліорацією територію від Борисполя до Переяслава. На замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Київській області Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України 2011 розробляв схему розташування екологічної мережі Київської області, де зазначалось виняткове значення цих теренів для охорони біорізноманіття з перспективою відновлення. У разі реалізації цієї пропозиції парк-пам'ятка «Альта» може стати частиною значно більшої заповідної території.

З панського парку залишились алеї з старих дерев липи, ясену, дубу, що вели до панської садиби, на місці якої розташовано школа. Старий місток у парку не зберігся і був замінений новим. Більшу природну вартість несе річище Альти з збереженим гідрорежимом, старими вербами (Salix alba L.), водно-болотяною і прибережно-водною рослинністю з плакуном верболистим (Lythrum salicaria L.), осот болотяний[2] (Cirsium elodes M.Bieb.), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), осокою прибережною[3] (Carex riparia Curtis.), м'ята водяна (Mentha aquatica L.), алте́єм лі́карським (Althaea officinalis L.), очеретом звичайним (Phragmites cumunis), рогозом вузьколистим (Typha angustifolia L.). Добре розвинена водяна рослинність на плесі озера, де у прибережних заростях можна побачити лиска (Fulica atra) та курочку водяну (Gallinula chloropus), що підлягають охороні відповідно до Додатком ІІ до Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. У паркових деревах поширені співочі птахи.

• Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення
• Природно-заповідний фонд Київської області. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014.

• Василюк О., Костюшин В., Норенко К., Плига А., Прекрасна Є., Коломицев Г., Фатікова М. Природно-заповідний фонд Київської області. — К.: НЕЦУ, 2012. — 338 с., з дод.