Альфредо Пітто

У дорослому футболі дебютував 1921 року виступами за команду «Про Ліворно», в якій провів один сезон, взявши участь лише у 7 матчах чемпіонату. Після цього команда об'єдналася з «Ліворно», до складу якого приєднався 1922 року і Пітто. Відіграв за цей клуб молодий півзахисник наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри.

Влітку 1927 року уклав контракт з «Болоньєю», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Болоньї», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул чемпіона Італії.

З 1931 року два сезони захищав кольори «Фіорентини». Граючи у складі «Фіорентини» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

З 1933 року три сезони захищав кольори клубу «Амброзіана-Інтер», створивши міцну зв'язку в центрі поля з Армандо Кастеллацці. Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи».

Протягом сезону 1936/37 років знову захищав кольори «Ліворно», з яким зайняв 1 місце в Серії Б і повернув команду до Серії А.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сереньо» з Серії С, за яку виступав протягом сезону 1937/38 років.

1928 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Пітто зіграв у чотирьох матчах.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 29 матчів, забивши 2 голи.

Помер 16 жовтня 1976 року на 71-му році життя у Мілані.