Альфред Кубін

Народився 10 квітня 1877 року в Лейтмериці (нім. Leitmeritz) (Австро-Угорщина, нині Літомержіце в Чехії). Виріс у заможній католицькій родині. Після безуспішних спроб зробити з сина державного службовця або військового батько виділив Кубіну спадщину, що дозволило йому переїхати в 1898 році до Мюнхену і отримати художню освіту. 2 травня 1899 року Кубін був зарахований в королівську академію мистецтв на курс живопису Ніколауса Гизиса. Однак незабаром він кинув навчання.

Кубін багато подорожував (Відень, Прага, Париж, Італія, Балкани), а з 1906 року і до кінця життя оселився у власному замку Цвікледт поблизу Вернштейна на річці Інн, де і прожив до кінця своїх днів разом зі своєю дружиною Хедвіг Грюндлер, сестрою письменника Оскара А. Г. Шміца. Серед друзів і близьких знайомих Кубіна — Е. Мунк, П. Клеє,В. Кандинський, Ф. Марк[1], Г. Майринк[2],Ф. Кафка, Ф. фон Херцмановски-Орландо.

З 1898 року Кубін проживав у Мюнхені, де відвідував приватну художню школу Людвіга Шмідта-Ройте. У своїх творах Кубін зображав фантастичні сновидіння, що виконуються з нервовим веденням штриха. Надихали Кубіна у творчості візіонерські та символічні роботи Франсіско Гойї, Джеймса Енсора, Оділона Редона, Едварда Мунка і Макса Клінгера. У 1902 році відбулася перша виставка картин в Берліні, в 1903 році — публікація першого альбому. Ранній стиль Кубіна-художника характеризується злиттям елементів югенд-стилю з фантастичним візіонерством, у якому виявляється «бунтівна міць пророчого бачення» (П. Ф. Шмідт).

У Цвікледті з'явився на світ фантастичний роман Кубіна «Інший бік», який був виданий в 1909 році з численними ілюстраціями автора. Кубін описує в книзі світ галюцинацій і видінь кінця світу. В свій світ сновидінь головну дійову особу роману (графіка за фахом, як і Кубіна) запросив його шкільний товариш. У цьому світі він проводить три роки. Початкове захоплення довкіллям змінюється, зрештою, огидою. У тому ж 1909 році Кубін разом з Василем Кандинським, Олексієм Явленським, Адольфом Ербсле, Габріелою Мюнтер[3], Маріанною Верьовкіною і Карлом Хофером[4] став співзасновником «Нового мюнхенського мистецького об'єднання»[5], що стало попередником «Синього вершника», і брав участь у його першій виставці у 1911 році. Альфред Кубін переважно працював у графіці. З 1928 року Кубін перебував у листуванні з Карлом Рессінгом і Германом Гессе.

Він виконав ілюстрації до 60 книг, серед яких твори Ф. М. Достоєвського і Едгара По, опублікував альбоми друкованої графіки (1921 «На краю життя», 1918 «Танок смерті», 1941 «Пригоди малювального пера»). У його творчому доробку тисячі малюнків пером.

Кубін помер 20 серпня 1959 року в Цвікледті, похований на кладовищі Вернштайна. Його твори зберігаються в Державному графічному збірнику у віденській Альбертіні та у Верхньоавстрійському музеї в Лінці.

Особливе місце в історії німецькомовної літератури придбав перший роман Кубіна «Інший бік» («Die andere Seite», 1909), який деякі дослідники називають «ключовим твором сучасної літератури» (В. Кирмайер-Дебре). Цей «фантастичний роман» був написаний за три місяці, ще місяць Кубін вжив на створення п'ятдесяти ілюстрацій, які вважав найбільш важливою частиною твору, розглядаючи текст лише як «рамкову конструкцію у романній формі, що виконує функцію коментаря до малюнках». Цю книгу можна розглядати в руслі кількох жанрових традицій: роман — подорож, роман — виховання, філософський роман, антиутопія, роман-метафора, роман абсурду, роман-апокаліпсис. Не меншу складність представляє аналіз стилю роману, широта панелі якого простягається від сухого і протокольно точного журналістського репортажу до експресивно розірваного, емоційно перенасиченого потоку вражень героя, який перебуває на межі божевілля (він пише свої записки після кількох років перебування в психлікарні). Чергування ракурсів і інтонацій оповідання підкреслює суб'єктивність світосприйняття людини, залежність його суджень і поглядів на світ від мінливих емоційно-психічних станів. Автор демонструє в романі різні ступені суб'єктивізації світосприйняття, як залежні, так і не залежні від героя. У «царстві мрій і сновидінь» герой стикається з «іншим боком»: назва роману співвідноситься і з реальною дійсністю, і з людською психікою, і автора цікавить, насамперед, їх нерозривний зв'язок і взаємозалежність.

• 
  «Сон відвідує нас щоночі», 1900
• 
  «Забуте минуле проковтнуто», 1901
• 
  «Останній король», 1902
• 
  «Ангст», 1903
• 
  «Чорна меса», 1905

• Альфред Кубін є одним з героїв оповідання «Сонячний удар» німецького письменника Густава Майрінка. В оповіданні художник сперечається з автором про існування диявола.
• Альфред Кубін зображений на австрійській поштовій марці 1977 року.

• Horodisch Альфред Кубін А. book illustrator. — N. Y.: Aldus, 1950.
• Assmann, Пітер (Hrsg.) Альфред Кубін 1877—1959. — o. O. (Зальцбург), 1995.
• Належне, Герлінде пісочний людина і стерв'ятник дитини. Фантастичний дискурс у творчості. Альфред Кубін. — Кельн, 2004.
• Geyer, Андреас мрійника на все життя. Альфред Кубін, ніж літератор. — Wien u. a., 1995.
• Гейєр Андрій Таємний Танець Життя. Альфред Кубін і смерть. — Відень, 2005.
• Hewig, Аннеліз Фантастичну Реальність. Кубін в «іншу сторону». — Москва, 1967.
• Хоберг, Annegret (Hrsg.) Альфред Кубін 1877—1959. — Москва, 1990.
• Раабе, Пауль Альфред Кубін. Перевірено. — Hamburg, 1957.
• Riemer Schmidt, U. (Hrsg.) Альфред Кубін. З моєї майстерні. Зібрані прозі з 71 ілюстрацій. — Москва, 1976.
• Riemer Schmidt, U. (Hrsg.) Альфред Кубін. З мого життя. Зібрані прозі з 73 малюнками. — Москва, 1977.

• Інший бік. Фантастичний роман. Москва; Єкатеринбург: Кабінетний вчений, 2013. — 296 с.
• https://web.archive.org/web/20160603111436/https://sites.google.com/site/sonnepreisterin/home/perevody-1/alfred-kubin-die-kunst-der-irren---alfred-kubin-iskusstvo-bezumnyh

• Альфред Кубін, домашня сторінка
• Galerie Altnöder