Алюмогідрокальцит

Алюмогідрокальцит (рос. алюмогидрокальцит; англ. alumohydrocalcite; нім. Alumohydrokalzit m) — мінерал, водний основний карбонат кальцію та карбонат алюмінію острівної будови.

Алюмогідрокальцит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1][2]
IMA-номер IMA1980 s.p.
Хімічна формула CaAl₂(CO₃)₂(OH)₄·3H₂O[1]
Nickel-Strunz 10 5.DB.05
Ідентифікація
Сингонія Триклінна сингонія[3]
Алюмогідрокальцит

Загальний опис

Склад: CaAl2(CO3)2 (OH)43H2O. Містить (%): CaO — 16,68; Al2О3 — 30,38; CO2 — 26,16; H2O — 26,78. Сингонія триклінна. Густина 2,231. Твердість 2,5. Кристали голчасті. Спайність досконала. Колір білий з блакитним відтінком. Блиск скляний. Крихкий. Утворюється під дією карбонатних вод на алофан.

Розповсюдження

Зустрічається в крейдоподібних масах радіальноволокнистої та сферолітової будови. Рідкісний. Є в Хакасії (Сибір), де асоціює з алофаном, а також в Польщі (Нова-Руда), ФРН (Бергіш-Гладбах) і у Пакистані (Чітрал).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
  2. International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1980. — Vol. 43. — P. 1053–1055. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
  3. mineralienatlas.de

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Алюмогідрокальцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Алюмогідрокальцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.