Алі Састроаміджойо

Алі Састроаміджойо (індонез. Ali Sastroamidjojo; 21 травня 1903 13 березня 1976) індонезійський політичний діяч, міністр національної освіти, міністр оборони та прем'єр-міністр країни. Також був послом Індонезії у США, Канаді та Мексиці. Постійний представник Індонезії при ООН у 1957—1960 роках.

Алі Састроаміджойо
індонез. Ali Sastroamidjojo
Алі Састроаміджойо
Прапор
8-й Прем'єр-міністр Індонезії
30 липня 1953  11 серпня 1955 року
Президент: Сукарно
Попередник: Вілопо
Наступник: Бурхануддін Харахап
10-й Прем'єр-міністр Індонезії
20 березня 1956  9 квітня 1957 року
Президент: Сукарно
Попередник: Бурхануддін Харахап
Наступник: Джуанда Картавіджая
Прапор
11-й Міністр оборони Індонезії
24 березня 1956  9 квітня 1957 року
Президент: Сукарно
Попередник: Бурхануддін Харахап
Наступник: Джуанда Картавіджая
 
Народження: 21 травня 1903(1903-05-21)
Грабаг, Центральна Ява, Голландська Ост-Індія
Смерть: 13 березня 1976(1976-03-13) (72 роки)
Джакарта, Індонезія
Країна: Індонезія
Релігія: Іслам
Освіта: Лейденський університет
Партія: Національна партія Індонезії
Нагороди: Національний герой Індонезії

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у селі Грабаг в аристократичній родині[1]. Навчався у голландській середній школі, після чого вступив до Лейденського університету, після закінчення якого отримав ступінь доктора права[2].

У 1948—1949 роках обіймав посаду міністра національної освіти в уряді Мохаммада Хатти. Входив до складу індонезійської делегації на Гаазькій конференції круглого столу. У 1950—1955 роках перебував на дипломатичній роботі. Двічі очолював уряд країни. У першому своєму кабінеті одночасно займав пост міністра оборони. Був головою на Бандунзькій конференції. Представляв Індонезію на перемовинах з укладення договору про подвійне громадянство між КНР та Індонезією (1955). У 1957—1960 роках був постійним представником Індонезії в ООН. У 1960—1965 роках очолював Національну партію Індонезії.

Нагороди

Примітки

  1. Sastroamidjojo, Ali. A Statesman's Journey. The Global Review for International Affairs. Процитовано 24 жовтня 2017.
  2. Otterspeer, W. Leiden Oriental Connections: 1850 - 1940. Leiden University Press. Процитовано 24 жовтня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.