Американська історія жаху: Будинок-убивця

Конні Бріттон, Ділан Макдермотт та Джессіка Ленг (з ліва на право) грають головних персонажів: Вів'єн Гармон, Бена Гармона та Констанс Лендон.

Еван Пітерс, Кейт Мара та Денніс О'Харе (з ліва на право) грають персонажів: Тейта Лендона, Гейден МакКлейн та Леррі Харві.

Френсіс Конрой, Лілі Рейб та Закарі Квінто (з ліва на право) грають персонажів: Мойри О'Хари, Нори Монтгомері та Чеда Ворвіка.

• Конні Бріттон — Вів'єн Гармон
• Ділан Макдермотт — Бен Гармон
• Еван Пітерс — Тейт Лендон
• Таісса Фарміга — Вайолет Гармон
• Денніс О'Харе — Леррі Харві
• Джессіка Ленг — Констанс Лендон

• Кейт Мара — Гейден МакКлейн
• Закарі Квінто — Чед Ворвік
• Чарльз Д'юттон — детектив Грежер
• Ерік Стоунстріт — Дерек

• Френсіс Конрой — Мойра О'Хара
• Лілі Рейб — Нора Монтгомері
• Александра Брекенбрідж — юна Мойра О'Хара
• Джеймі Брюер — Еддісон Лендон
• Крістіна Естабрук — Марсі
• Морріс Честнат — Люк
• Метт Росс — доктор Чарльз Монтгомері
• Боді Шультц — Трой
• Каі Шультц — Брайан
• Майкл Грейзідей — Тревіс Вондерлей
• Сілія Фінкельштайн — Гледіс
• Ів Гордон — доктор Холл
• Роза Салазар — Марія
• Тедді Сірс — Патрік
• Азура Скай — Фіона
• Кайл Девіс — Даллас
• Сара Полсон — Біллі Дін Говард
• Шелбі Янг — Лі
• Ребекка Високи — Лорейн Харві
• Сем Кінслей — Борегард Лендон
• Девід Ентоні Хіґґінс — Стен
• Мена Суварі — Елізабет Шорт
• Малайя Рівера Блу — детектив Берріос
• Бен Вулф — Тадеус Монтгомері
• Ерік Клоуз — Х'юґо Лендон
• Брендо Ітон — Кайл Грінвелл
• Ешлі Рікардс — Хлоя Стейплтон
• Александра Торресані — Стефані Боґґс
• Джордан Девіс — Кевін Ґедман
• Александр Німетц — Амір Стенлі

Сценаристи Американської історії жаху Райан Мерфі та Бред Фолчек почали працювати над своїм проектом ще до початку телесеріалу каналу FOX — Хору.[16] Мерфі хотів зробити щось відмінне від його решти робіт. Він сказав: «Я перейшов від Частин тіла до Хору, тому мені стало ясно, що я хочу попрацювати над чимось більш темним. Я завжди обожнював, як і Бред, жанр жахів. Тому для мене писати сценарій було легко.» Фолчек був заінтригований зйомками телесеріалу у жанрі жахи, кажучи, що їх головною метою було налякати телеглядачів.[17]

Темний тон телесеріалу був створений за зразком мильної опери каналу ABC Dark Shadows, яку його змушувала дивитись бабуся, щоб загартувати його характер.[18] Також Мерфі сказав, що на серіал вплинули фільми: Дитина Розмарі, Don't Look Now, Жах Амітівіля та Сяйво.

Від самого початку, Мерфі та Фолчек планували, що кожен сезон буде розповідати різну історію.[15] Після завершення першого сезону, Мерфі розповів про свої плани змінити місце для другого сезону та акторський склад, але залишити деяких акторів із першого:[19] «Актори, які повернуться у наступному сезоні будуть грати зовсім інших персонажів. Історія Гармонів завершилась.»[15]

У лютому 2011 року, телеканал FX офіційно заявив, що замовлено пілот нового серіалу, сценаристами та творцями якого будуть Мерфі та Фолчек. Данте ДіЛоретто став виконавчим продюсером. Зйомки серіалу розпочались у квітні 2011 року.[20] У липні 2011 року, FX офіційно заявив, що у першому сезоні буде 13 серій.[21] У серпні 2011 року, було повідомлено, що Тім Майнір, Дженніфер Солт, Джеймс Вонг та Джессіка Шарзер також будуть сценаристами серіалу.[22]

Кастинги розпочались у березні 2011 року. Конні Бріттон стала першою акторкою, котру взяли у серіал на роль Вів'єн Гармон.[23] Вона була дуже заінтригована цією роллю, і тому вирішила погодитись на участь у зйомках.[24] Під час інтерв'ю Entertainment Weekly, творець серіалу Райан Мерфі сказав, що повідомив Конні про смерть її персонажа під кінець сезону. "Ми продумали весь сезон від початку до кінця, " розповів він. «На зустрічах із головними акторами Конні, Діланом та Джессікою, я сказав їм, що ось це початок вашого персонажа, це середина, а це кінець. Тому так, я розповів Конні про сюжет всього сезону.»[25]

Денніс О'Харе приєднався до акторського складу вкінці березня 2011 року.[26] Джессіка Ленг приєдналась до участі в квітні 2011 року, і це була її дебютна робота на телебаченні.[27] Ленг привабила ця пропозиція, тому що на кабельному телебаченні немає чіткого 22-серійного плану. «Я була дуже рада!», — сказала вона. «Мені пропонували зніматись у серіалах до того, але я не мала так багато часу. Але на кабельному телебаченні серіали знімаються швидше, тому я вирішила погодитись.»[28]

Ділан МакДермотт приєднався до складу у квітні 2011 року. Його героя описували як «красивого та чоловічного, але чутливого психотерапевта, який любить свою родину, але нашкодив своїй дружині.»[29] МакДермотт погодився на участь, щоб відійти від його попередньої ролі у телесеріалі ABC The Practice. «Саме тому я погодився зіграти у серіалі — змінити свій образ. Люди думають, що я той чувак із The Practice… Сподіваюсь, що я зміню думку людей, граючи у цьому серіалі.», сказав він.[30]

У травні 2011 року, Таісса Фарміга та Еван Пітерс були останніми, хто приєднався до серіалу[31] Фарміга сказала, що їй відразу сподобався «характер» і «поведінка» її персонажу.[32] Мерфі казав, що Пітерс «справжнє чудовисько» серіалу, додаючи: «Я думаю, що Еван дуже гарно потрудився над тим, щоб його персонаж симпатизував глядачам.»[33]

Мерфі шукав страшний, але водночас і привабливий будинок.[34]

Пілотний епізод був знятий у будинку на Кантрі Клаб Парк у Лос-Анджлесі, Каліфорнія, який і став будинком-убивцею та місцем усіх злочинів. Побудований у 1902 році Альфредом Розенхаймом, президентом Американського інституту архітекторів, використовувався як монастир.[34][35]

Серіал знятий у павільйоні, де точно відтворили планування будинку.[36] Такі деталі як скло Тіффані, бронзові світильники з Нью-Йорку, були відтворені, щоб передати атмосферу дому.[34] Будинок був зданий у оренду на Airbnb у лютому 2016 року.[37]

У зв'язку з «дуже напруженим» графіком роботи, було повідомлено, що останній, 13 епізод сезону буде коротшим на 30 хвилин, ніж планувалось.[38] Пізніше, зйомки 13 епізоду були взагалі скасовані, але натомість до 12 епізоду було додано ще 10 хвилин. Прем'єра останнього епізоду сезону відбулась 21 грудня 2011 року.

Заставку було зроблено Кайлом Купером і його агенством «Prologue». Він також займався створенням заставки для телесеріалу каналу AMC Ходячі мерці і фільму 1995 року Сім. Музика була написана звукорежисером Цезарем Давілла-Ірізаррі та музикантом Чарлі Клоузером.[39] Заставка показує підвал Гармонів та фотографії мертвих дітей, ненароджених дітей у банках, черепи, сукню для хрещення, форму медсестри, людину, що тримає садові ножиці. Мерфі описав заставку як міні-таємницю: «Після того, як ви побачите дев'яту серію, вам стане зрозумілою кожна сцена із заставки».[40]

Американська історія жаху отримала змішані та позитивні рецензії від критиків. Пілотний епізод отримав 62 із 100 на сайті Metacritic з 30 рецензій.[41] На вебсайті Rotten Tomatoes рейтинг серіалу склав 76 %, а оцінка — 5.7/10 з 42 рецензій. «Американська історія жаху дивний, кривавий, і досить божевільний серіал, щоб зацікавити глядача.»[42] Кен Такер з Entertainment Weekly поставив пілотному епізоду оцінку «B+», кажучи: «АІЖ в цілому страшний серіал, у ньому є багато криків, секс, удари, розчавлені обличчя, психічна поведінка, та мертві діти.»[43] Чак Барні з San Jose Mercury News сказав: «Більшість телесеріалів, зрештою, швидко забуваються. Цей буде снитись вам ще довго.»[44] Проте, не всі рецензії були схвальними. Алан Сепінвол з HitFix поставив серіалу оцінку «D−».[45]

Перший сезон Американської історії жаху був номінований на 65 нагород, 19 з яких виграв.

Пілотний епізод подивилось близько 3.2 мільйони чоловік, віком 18-49,[46] і взагалом 5.2 мільйони за дві трансляції.[47] Це був одним із найкращих результатів для телеканалу FX.[48] Беручи докупи популярні серіали Сини анархії, У Філадельфії завжди сонячно та The League — серіал допоміг жовтню стати місяцем з неймовірно високою кількістю переглядів на каналі.[49] Пілотний епізод переглянуло близько 3.2 мільйонів телеглядачів у 59 країнах.[50]

Рейтинги почали рости з кожним епізодом, сьомий епізод переглянуло 3.06 мільйонів людей, що зробило його найпопулярнішим епізодом сезону.[51][52] Останній епізод сезону переглянуло 3.22 мільйони чоловік.[14]

Прем'єра серіалу у листопаді 2011 року на європейських та латиноамериканських телеканалах FOX, підняла телеканал на перше місце серед інших платних каналів.