Сяйво (фільм)

«Сяйво» (англ. The Shining) — класичний психологічний трилер 1980 року, зрежисований Стенлі Кубриком. В основу сценарію покладено однойменну книгу Стівена Кінга.

Сяйво
The Shining
Жанр психологічний трилер
Режисер Стенлі Кубрик
Продюсер Стенлі Кубрик
Як Гарлан
Мартін Річардс
Сценарист Стенлі Кубрик
Даян Джонсон
Книга: Стівен Кінг
На основі Сяйво
У головних
ролях
Джек Ніколсон
Шеллі Дювалл
Денні Ллойд
Скетмен Крозерс
Оператор Джон Олкотт
Композитор Венді Карлос
Рейчел Елкінд
Монтаж Рей Лавджой
Костюмер Мілена Канонеро
Кінокомпанія Producers Circle
Perrigrine Productions
Дистриб'ютор Warner Brothers
Тривалість 142 хв.
Мова англійська
Країна  США
 Велика Британія
Рік 1980
Дата виходу 23 травня 1980
Кошторис $19 млн
Касові збори $44 017 374 (США)
IMDb ID 0081505
Наступний Доктор Сон
 Сяйво у Вікісховищі

Попри чимало негативних рецензій у рік виходу на екрани, нині «Сяйво», на думку багатьох критиків, є одним із найкращих фільмів у своєму жанрі. Читачі журналу Entertainment Weekly поставили фільм на 9-те місце у списку найкращих страшних фільмів усіх часів.[1]

За версією Американського інституту кіно, 2001 року «Сяйво» посіло 29-те місце у списку «100 найкращих гостросюжетних американських фільмів двадцятого століття». 2003 року персонаж Джек Торренс посів 25-те місце в підбірці «100 років… 100 героїв і злочинців».

За версією Channel 4, 2003 року фільм очолив список «100 найстрашніших фільмів усіх часів». 2004 року «Сяйво» посіло 5-те місце в переліку «Найкращі фільми в жанрі „горор“ за версією „Bravo TV“», 2005 року фільм посів 6-те місце у списку «100 найстрашніших моментів у кіно».

На 13 серпня 2021 року фільм займав 62-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет

Письменник Джек Торренс (Джек Ніколсон) приходить на співбесіду до господаря готелю «Оверлук» Стюарта Улльмана (Баррі Нельсон) з метою влаштуватися туди на роботу наглядачем на зимовий період. Протягом п'яти місяців він планує жити разом зі своєю дружиною Венді (Шеллі Дюваль) і сином Денні (Денні Ллойд) в порожньому готелі, відрізаному від решти світу сніговими завалами, і працювати над своїм новим романом. Улльман розповідає йому, що один з попередніх доглядачів готелю Ділберт Грейді, збожеволівши після п'ятимісячного «ув'язнення», убив дружину і двох своїх дочок і наклав на себе руки. Однак ця історія не справляє на Джека особливого враження, і він отримує роботу. Тим часом у родині Торренсів не все добре. Денні постійно спілкується з невидимим другом Тоні, якого він описує як «хлопчика, який живе у нього в роті». Джек і Венді вважають, що Тоні — не більше ніж вигадка їхнього сина, проте Тоні здатний передбачати майбутнє і показувати Денні сцени з минулого. Тоні не подобається майбутня поїздка на півроку в гори, і коли Денні запитує його чому, той підсовує хлопчикові галюцинацію у вигляді двох кабінок ліфта, через двері яких б'ють гігантські потоки крові. Мати застає Денні в трансі і показує лікарю, але той ніяких фізичних розладів не знаходить. Із розмови з матір'ю з'ясовується, що дивацтва з Денні і появи Тоні почали відбуватися після того, як його батько напився і вивихнув йому руку. Тепер Джек кинув пити, пообіцявши, що, якщо він візьме в рот хоч краплю, дружина має право кинути його.

Сім'я переїжджає в готель у день закриття сезону, для них проводять екскурсію. Шеф-кухар, Дік Геллоран (Скетмен Крозерс), володіючи аналогічним, як у Денні, даром телепатії, вгадує в хлопчикові споріднену душу і, залишившись з ним наодинці, розповідає Денні про те, що їхній дар можна назвати «сяйвом» — тобто вони можуть бачити більше, ніж інші. Денні запитує, чи є в готелі щось, чого слід побоюватися, і Дік радить йому уникати кімнати 237. Він каже хлопчикові, що деякі події можуть залишати слід, як, наприклад, підгорілі тости, що залишають запах. Через місяць робота Джека над романом починає гальмувати; він стає дратівливим і починає підозрювати, що всі його біди через дружину. Денні між тим переслідують видіння: час від часу він зустрічає двох убитих дівчаток-близнючок або бачить все ті ж потоки крові. Виявивши двері кімнати 237 відкритими, він наважується зайти. Через деякий час Венді чує крики Джека, який заснув за своїм робочим столом. Коли вона його будить, той каже, що йому приснився сон, в якому він убив її і Денні. Потім несподівано з'являється Денні, у якого синці на шиї і розірваний комір одягу. Венді думає, що батько знову підняв руку на хлопчика. Після сварки з дружиною Джек заходить в Золотий зал готелю зі словами «я б душу зараз віддав за ковток випивки». Несподівано в залі він виявляє знайомого бармена Ллойда, а порожній бар виявляється повним випивки.

З'являється Венді, яка повідомляє, що Денні розповів їй, як у номері 237 він натрапив на жінку, яка намагалася його задушити (бармен і вся випивка при цьому також миттєво зникли). Торренс йде в кімнату 237 і виявляє там оголену красуню; він цілує її, але, помітивши її відображення в дзеркалі, як труп старої (дружина Грейді), — із жахом залишає кімнату. Стара слідує за ним, зловісно регочучи. Джек знову приходить у Золотий зал, де несподівано натикається на цілу вечірку. Там він зустрічає Грейді в образі офіціанта і каже йому, що знає про його жахливі діяння. Той у відповідь каже, що завжди був лише офіціантом, а ось доглядачем — саме Джек. Потім Грейді каже, що «покарав» дружину і дочок і що Джеку потрібно бути акуратнішим, бо його дружина виявилася сильнішою, ніж усі думали. Венді приходить до висновку, що вона повинна відвезти Денні на снігоході до лікаря. Вона вирішує поговорити з Джеком і спускається в Зал Колорадо, де Джек працював над книгою. Вона виявляє, що все, що написав Джек за місяць роботи, — одна безглузда фраза, повторена багато разів на кожній сторінці: «Одна робота, ніякого неробства, бідолаха Джек не знає веселощів» (англ. All work and no play makes Jack a dull boy). Раптово з'являється Торренс. Він розлючений і звинувачує дружину в тому, що вона не розуміє, яка на нього покладена відповідальність. Венді в жаху б'є його по голові бейсбольною битою. Після чого вона відтягує Джека в кухню і замикає в коморі з їжею. Венді біжить у гараж, але виявляє, що Джек перед цим встиг вивести снігохід з ладу. Через деякий час Джек чує голос Грейді, який наполегливо рекомендує йому завершити свій намір. Грейді бере обіцянку з Джека «виправити ситуацію» і звільняє його з комори.

Вибравшись з ув'язнення, Джек піднімається нагору і за допомогою сокири вривається в кімнату, де ховалися його дружина і син. Однак Венді вдається сховатися у ванній і відкрити невелике віконце, що веде на вулицю. Венді допомагає Денні вилізти через вікно, але сама не може протиснутися, і, коли Джек, прорубавши двері, намагається увійти всередину, вона ранить чоловікові руку кухонним ножем. У цей час Дік Геллоран, з яким раніше зумів зв'язатися Денні за допомогою свого дару, нарешті приїжджає до готелю і заходить всередину. Джек відволікається на шум всюдихода за вікном, залишає дружину і йде шукати кухаря. Через деякий час він вбиває Геллорана і женеться за сином, але той, тікаючи, приводить його в сад-лабіринт, розташований на території готелю. У цей час Венді бігає по готелю у пошуках сина і знаходить моторошних привидів і труп кухаря. Джек втрачає орієнтацію в лабіринті і в нестямі намагається відшукати сина, проте Денні вдається провернути заячий трюк зі слідами на снігу і вибратися. Денні і Венді залазять у снігохід кухаря і їдуть. А Джек, так і не знайшовши виходу з лабіринту, вмирає від холоду.

Фінальний кадр показує стіну готелю з фотографіями, на яких зображено найважливіші події з життя готелю. На колективній фотографії, що зображає бал, що відбувся в 1921 році, серед натовпу людей присутній усміхнений Джек.

В ролях

Актор Роль
Джек Ніколсон Джек Торренс Джек Торренс
Шеллі Дювалл Венді Торренс Венді Торренс
Денні Ллойд Денні Торренс Денні Торренс
Скетмен Крозерс Дік Галлоранн Дік Галлоранн
Беррі Нельсон Стюарт Улльман Стюарт Улльман

Цікаві факти

  • Страшна кімната з фільму мала номер 217, проте керівництво готелю попросило змінити номер на нібито неіснуючий — 237 — для того, щоб він не здавався відпочивальникам «проклятим». У січні 2010 року американський конспіролог Джей Вайднер на своєму сайті виклав статтю, в якій розкрив багато, на його думку, прихованих натяків у стрічці (зокрема, те, що висадка космонавтів «Аполлон-11» була заздалегідь знята Кубриком). У ній він стверджує, що спеціально зв'язався з керівництвом готелю «Timberline Lodge», де йому відповіли, що номер 237 завжди був у їхньому готелі.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.