Аммосов Михайло Михайлович
Михайло Аммосов | |
---|---|
рос. Аммосов Михаил Михайлович | |
Ім'я при народженні | Аммосов Михайло Михайлович |
Народився |
с. Кучерівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області) |
Помер |
1 січня 1918 м. Глухів, Чернігівської губернії (нині — Сумської області) ·убивство |
Поховання | ? |
Громадянство | Російська імперія |
Місце проживання | м. Глухів, Чернігівської губернії |
Посада | гласний Кролевецької міської думи |
Термін | 1896 |
Рід | Аммосови |
Батько | Михайло Дмитрович Аммосов (нар. 1834) |
Мати | Катерина Семенівна Куксіна — онука Артемія Яковича Терещенка, донька Маріани Артемівни Куксіної (Терещенко)[1] |
Брати, сестри | Володимир |
У шлюбі з | Радченко Анна Миколаївна |
Діти | Микола (нар. 1897), Борис (нар. 1898) |
Герб роду Аммосових (1803) | |
Михайло Михайлович Аммосов (?, с. Кучерівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області) — пом. 1 січня 1918, м. Глухів, Чернігівської губернії (нині — Сумської області)) — шляхтич, гласний Кролевецької міської думи (1896), гласний Кролевецького повітового зібрання, губернський секретар (1901), представник дворянського роду Аммосових, брат Володимира Аммосова.
Життєпис
Михайло Аммосов народився в с. Кучерівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області) первінцем у родині Михайла Дмитровича Аммосова (нар.. 1834) та онуки Артемія Терещенка — Катерині Семенівні Куксіній (доньці Маріани Артемівни Куксіної (Терещенко)[1]. У нього був молодший брат Володимир. Після смерті батька Михайла Дмитровича опікуном малолітніх дітей став відомий цукрозаводчик та фабрикант Нікола Терещенко, як рідний дядько Катерини Семенівни Аммосової[2].
1872 року мати Катерина Аммосова взяла шлюб із заможним та впливовим вдівцем (з 1866 року) Петром Беком[3]. Цей шлюб стане результатом дружніх, довготривалих бізнесових стосунків Петра Вільгельмовича та родини Терещенків[4]. 1875 року Глухівська дворянська опіка передасть в опікунство титулярному раднику Петру Беку майно та малолітніх дітей Катерини Аммосової. Петро Вільгельмович отримує в орендне управління маєток та землі покійного порутчика Михайла Дмитровича Аммосова в селі Кучерівка[5]: 1300 десятин землі, господарські споруди, винокурню, сад з городом, млини та шинковий двір. Незважаючи на те, що Петро та Катерина вже одружилися, дворянська опіка накладала на Бека певні забов'язання. Гроші з орендаторів землі отримував Петро Вільгельмович, а рибу із кучерівського ставу можна використовувати тільки для власного харчування, вирубка дерев дозволялася лише в зазначених опікунською радою місцях, всі споруди Бек мав утримувати, логодити та страхувати за власний рахунок. Після закінченню терміну опіки 1 січня 1881 року, Петро Бек мав віддати все майно за описом в розпорядження опікунів. Також були передбачені умови подальшої оренди маєтку Аммосових. Річний дохід Кучерівського маєтку складав 3500 рублів.[6].
Незважаючи на другий шлюб Катерини Семенівни Бек, її діти залишили прізвище Аммосов. 1896 року Михайла Аммосова обирають гласним Кролевецької міської думи[7]. Згодом родина оселяється у селі Клишки Кролевецького повіту (нинішнього Шосткинського району). 1899 року він став опікуном Чапліївського початкового училища[8]. Наступного року його було обрано Клишковським земським начальником[9]. В 1901 році Михайло Аммосов працював гласним Кролевецького повітового зібрання, а також губернським секретарем[10]. Якраз цього ж 1901 року, його брата Володимира Аммосова було обрано головою Глухівської повітової земської управи (цю посаду він обіймав до 1908 року)[11]. У 1904 році Михайла знову було обрано опікуном Клишковського училища[12].
Убивство
14 (1 — за старим стилем) січня 1918 року Михайла Аммосова разом з братом, його родиною та друзями убили більшовики у дворі кам'яного будинку Пармена Снєжка, що розташовувався на розі Києво-Московської та Вознесенської вулиць. Саме в цьому будинку проживала родина Аммосових після повернення влітку 1917 року до Глухова. Більшовицькі військовики, рухаючись Глуховом з боку залізничного вокзалу розправились з родиною міського голови та їх зятем, молодим офіцером Брусиловим, що зустрічав тут Новий рік[13][14][15][16][17].
Родина
Його дружина: Радченко Анна Миколаївна — представниця відомого глухівського дворянського роду. Батько Анни, Микола Григорович Радченко (? — 1905) тридцять років працював Мировим Суддею у Глухівському повіті, обирався Предводителем Дворянства по Глухівському повіту, очолював Глухівську повітову Земську Управу і був Глухівським міським головою[18].
У шлюбі народилися двоє синів:
Джерела та література
- Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), ф. 182, оп.1, спр.6, 596.
- ДАЧО, ф. 127, оп.1, спр. 8676, 8770.
- ДАСО, ф. 1187, оп. 2, спр. 18, 276 арк. «Покровская церковь с. Клишек Кролевецкого уезда Черниговской губернии. Книга регистрации родившихся, бракосочетавшихся и умерших 1896—1898 гг.»
- Нітченко А. Г. Життя і смерть В. М. Аммосова: штрихи до трагічної долі. Сумська старовина. Всеукраїнський науково-історичний журнал. 2013. № XL. С. 115—120.
Примітки
- Назарова В. В. Тропинками глуховских кладбищ. Куксины. Соборний майдан. 2014. № 1 (61). C. 3
- ДАСО, ф. 696, оп. 1, спр. 14, 8 арк. «Копия указа глуховской дворянки Е. С. Бек Н. А. Терещенку»
- Ковалинский В. В. Семья Терещенок. — К.: Преса України, 2003. — С. 379
- Назарова В. В. Тропинками глуховских кладбищ. Беки // Соборний майдан. — 2014. — № 4 (64). — С. 3
- ДАСО, ф. 696, оп. 1, спр. 14, арк 1. «Копия указа глуховской дворянки Е. С. Бек Н. А. Терещенку»
- ДАСО, ф. 696, оп. 1, спр. 14, арк 2-7. «Копия указа глуховской дворянки Е. С. Бек Н. А. Терещенку»
- Журналы Глуховского уездного земского собрания 1899 года. Глухов. 1900 г. С. 144
- Журналы Кролевецкого уездного земского собрания 1896 года. Чернигов: Типография Губернского Земства, 1897 г. С. 196
- Журналы Глуховского уездного земского собрания 1900 года. Глухов. 1901. С. 135
- Журналы Кролевецкого уездного земского собрания 1901 года. Чернигов: Типография Губернского Земства, 1902 г. С. 208
- Нітченко А. Г. Життя і смерть В. М. Аммосова: штрихи до трагічної долі. Сумська старовина. Всеукраїнський науково-історичний журнал. № XL. 2013. С. 116
- Журналы Кролевецкого уездного земского собрания 1904 года. Конотоп: Типография Ш. А. Левина, 1905 г. С. 159
- Бєлашов В. І. Глухів у роки першої світової війни, української революції і громадянської війни (1914—1921 рр.) // Соборний майдан. 2005. № 2 (8). С. 4
- Нітченко А. Г. Життя і смерть В. М. Аммосова: штрихи до трагічної долі. Сумська старовина. Всеукраїнський науково-історичний журнал. № XL. 2013. С. 118
- Крижанівський В. М. Василь Андрійович Мальченко та його спогади про Глухів та глухівчан за 1870—1930 рр. Історичні студії суспільного прогресу. 2017. Вип. 5. С. 290—291
- Коваль Р. М., Моренець В. І., Юзич Ю. П. Сумщина в боротьбі: біографії, історії, спогади. К.: Історичний клуб «Холодний Яр»; «Орієнтир», 2017. С. 125
- Назарова В. В., Мірошниченко О. М. Феофан Пашкевич в воспоминаниях дочери Евы // Соборний майдан. 2014. № 4 (64). С. 5
- Назарова В. В. Историческое, ландшафтное и экономическое описание имений Заруцкого, Белокопытово, Наумовка и усадебного комплекса «Заруцкое» Глуховского уезда Черниговской губернии // Сіверщина в історії України. Наукове видання. Випуск 10. Глухів-Київ: ПП «Лисенко М. М.», 2017. С. 289
- ДАСО, ф. 1187, оп. 2, спр. 18, арк. 101. «Покровская церковь с. Клишек Кролевецкого уезда Черниговской губернии. Книга регистрации родившихся, бракосочетавшихся и умерших 1896—1898 гг.»
- ДАСО, ф. 1187, оп. 2, спр. 18, арк. 222. «Покровская церковь с. Клишек Кролевецкого уезда Черниговской губернии. Книга регистрации родившихся, бракосочетавшихся и умерших 1896—1898 гг.»