Амінь

Амі́нь (дав.-гр. ἀμήν, від івр. אמן‎, Аме́н — «воістину»; в західноєвропейський традиції лат. amen, А́мен) — завершальне слово в молитвах, богослужебних текстах і діях, проголошуване на підтвердження і закріплення істини. Часто використовується у давніх сказаннях і повістях, народних замовляннях, у заклинаннях і т. ін. Народне амінь — не тільки закінчити що-небудь, проголошуючи амінь, а й знешкодити, захиститися від нечистої сили.

Деякою мірою аналогом слова амінь можна також вважати єврейське слово «села» (івр. סלה‎ — букв. «навіки»), яке іноді використовується в значенні «Спинись і слухай» і служить для смислової емфази між Псалмами (грец. διάψαλμα).