Войтович Валерій Миколайович

Войтович Валерій Миколайович
Народився 8 травня 1952(1952-05-08) (69 років)
Серники, (Рівненська область) тепер Зарічненський район, Рівненська область, Україна
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність письменник, художник, дослідник української міфології
Alma mater Національний університет водного господарства та природокористування
Мова творів українська
Напрямок Історія та культура Рівненського краю
українська міфологія
Magnum opus Українська міфологія

Валерій Миколайович Войтович (нар. 8 травня 1952, с. Серники) — український письменник, художник, дослідник української міфології. Автор понад численних літературно-художніх творів, монографій, словників та інших видань з історії та культури України, її міфології, великої кількості живописних та графічних творів. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України.

Біографія

Народився 8 травня 1952 року в Серниках на Рівненщині. Мати Ольга Кирилівна, була вчителькою початкових класів,а батько, Микола Іванович, культпрацівником. Коли Валерію виповнилося два роки, родина переїхала до смт Степань на Рівненщині. Бувши школярем, захопився малюванням, це захоплення підтримували батько та вчитель малювання Степанської середньої школи Григорій Тимофійович Поліщук. Подорожуючи Поліссям, Валерій неодноразово знаходив стародавні артефакти. Поряд з літературою й історією у старших класах школи захопився математикою та фізикою. Закінчивши у 1969 році середню школу з відзнакою саме з цих предметів, вступив до Рівненського інституту інженерів водного господарства.

У 1974 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства (м. Рівне). З 1975 по 1992 рр. працював у Науково-дослідному інституті технології машинобудування (м. Рівне). Водночас продовжував займатися малюванням. Першою великою виставкою творів Валерія Войтовича, де експонувалося понад 50 картин, була «Моя Україна», влаштована 17 червня 1988 року в День Героїв Берестечка. Виставка отримала схвальний відгук відомих українських письменників: Миколи Жулинського та Володимира Яворівського.

Після 1992 р. працював у Рівненському райвідділі культури; у 1994 р. кореспондентом газети «Сім днів» (м. Рівне). З 1994 року — директор благодійно-мистецького фонду «Оріана», за сумісництвом — викладач Рівненського державного гуманітарного університету. На ідейність картин Войтовича вплинув Народний Рух, до якого Валерій Войтович приєднався, експонуючи свої роботи під девізом «Моя Україна». В 1990-і видав низку книг, де викладав своє бачення міфів і звичаїв давніх українців: «Український гороскоп», «Молитва до Дажбога», «Сокіл-Род. Легенди та міфи стародавньої України». З 2000 року викладає спецкурс «Давньоукраїнська міфологія» у Національному університеті «Острозька академія».

У 2000-і Валерій Войтович зосередився на історіографії Полісся, зокрема Рівненщини. В 2012 році було випущено книгу Г. П. Сербіна «Валерій Войтович. Художник земних і космічних світил» про життєвий і творчий шлях письменника[1].

Літературна діяльність

Книга Валерія Войтовича «Українська міфологія» отримала перше місце у рейтингу «Книжка року 2003» в номінації «Обрії» (енциклопедичні та довідкові видання)[2][3]. Перші три томи «Антології українського міфу» нагороджені Міжнародною премією «Портал»[4].

Образотворча діяльність

Автор пам'ятних знаків — художнику Нілу Хасевичу у Сухівцях (1992), загиблим у німецько-фашистському таборі у Клевані-1 (1994), що на Рівненщині, останньому гетьману Запорозької Січі Петру Калнишевському (2007). Художньо оформив десятки книг рівненських поетів та письменників. Учасник багатьох регіональних та всеукраїнських художніх виставок[1].

Наукова оцінка творчості

Книжки Валерія Войтовича неодноразово критикували професійні історики та етнографи.

Кандидат історичних наук Василь Балушок, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України рецензуючи книгу «Українська міфологія», охарактеризував її як слабку і наповнену фантазіями і вигадками автора, складену з ігнорування правил серйозної літератури та наповнену внутрішніми суперечностями. Василь Балушок зауважував, що Войтович поділяє сумнівні погляди російського дослідника Бориса Рибакова на історію слов'янського язичництва. Книзі було винесено вердикт: «Як видається, від неї буде більше шкоди, ніж користі, особливо враховуючи те, що книгою користуватиметься широке коло не просто читачів, а насамперед студентів та школярів. І ці студенти та школярі прийматимуть на віру фантазування В. Войтовича, який, таким чином, робить їм „ведмежу послугу“»[5].

Кандидат історичних наук Олексій Кузьмук оцінює книги Войтовича як представлення суміші наукових знань та сучасних міфів від аматорів. За дослідженням Кузьмука, Войтович у своїх книжках посилається на псевдонаукові роботи Юрія Шилова, «Велесову книгу», підтримує «арійську теорію походження українців», фантазує як у текстах, так і в малюнках власного авторства[6].

Фольклорист, кандидат філологічних наук Людмила Іванникова називає книжки Валерія Войтовича серед «фальшивих джерел» з етнографії, а також «окультною, фантастично-дилетантською псевдонауковою літературою», що пропагує псевдопатріотичні ідеї, постаючи поряд з працями Сергія Плачинди й Галини Лозко «продуманою програмою нищення української науки, освіти, культури, інтелектуального потенціалу нації загалом»[7].

Цікаві факти

Валерій Войтович, можливо, володар однієї зі скрипок Страдіварі. За його словами, він виявив таку скрипку в Віталія Йосиповича Сагана зі села Річиця Зарічненського району, її привіз дід Віталія Йосиповича з Америки. Після купівлі музичного інструменту та розголосу про її можливу справжню цінність, Валерія Войтовича було звинувачено родичами Віталія Йосиповича в крадіжці[8].

Бібліографія

  • Войтович В. М. Молитва до Дажбога. — Рівне : Оріана. 1994. — 94 с.
  • Шморгун Є. І., Войтович В. М. Забуті боги предків. — К. : Веселка, 1994. — 79 с.
  • Войтович В. М. Український гороскоп. — Рівне : Оріана, 1995. — 64 с.
  • Войтович В. М. Храм: Пам'ятки церковної архітектури м. Рівного та його околиць. — Рівне, 1995. — 64 с.
  • Войтович В. М. Бог Коляда // Проблеми збереження різдвяно-новорічного фольклору. Матеріали Міжнародної наукової конференції Слов'янського фольклорного фестивалю «Коляда». — Рівне, 1995. — С. 72—74.
  • Войтович В. М. Сокіл-Род. Легенди та міфи стародавніх українців. — Рівне : Оріана (Львів : Оліс плюс), 1997. — 328 с.
  • Войтович В. М. Міфи стародавніх українців // Нова педагогічна думка. (Науково-методичний журнал). — Рівне : Рівненський інститут підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, 1999. — Вип. 4 (20). — С. 114—120.
  • Войтович В. М. Первовічне коріння світового Дерева Життя // Берегиня. (Всеукраїнський народний часопис). — 1999. — № 1 (20). — С. 57—67.
  • Войтович В. М. Витоки Різдвяно-новорічних свят в дохристиянській культурі українського народ) // Роль християнства в утвердженні освіти, науки та мистецтва: історія, уроки, перспективи. Науковий збірник. — Рівне : ППФ «Волинські обереги», 2000. — С. 295—309.
  • Войтович В. М. Релігійно-міфологічний світогляд давніх слов'ян: Спроба узагальнення // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університет. — Рівне : РДГУ, 2000. — Вип. 5. — С. 4—23.
  • Войтович В. М. Українська міфологія. — К. : Либідь. 2002 (2005, 2012, 2014). — 664 с.
  • Войтович В. М. Міфи та легенди давньої України. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан. 2005 (2008, 2009, 2010, 2011, 20120. − 392 с.
  • Войтович В. М. Антологія української міфології: Етіологічні, космогонічні, антропогонічні, теогонічні, солярні, лунарні. астральні, календарні, історичні міфи. — Т. 1. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — 912 с.: іл.
  • Войтович В. М. Антологія української міфології: Тотемічні міфи.— Т. 2. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006.— 608 с.: іл.
  • Войтович В. М. Антологія української міфології: Потойбіччя. — Т. 3. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2007.— 890 с.: іл.
  • Войтович В. М. Генеалогія давньої України. — Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2007. — 556 с.: іл.
  • Войтович В. М. Коляда. Дитячі щедрівки, колядки та засівалки. — Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2007. — 224 с.: іл.
  • Войтович В. М. Амазонка. Богиня-Діва-Воїн. — Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2008. — 924 с.: 258 кольорових ілюстрацій.
  • На добраніч діти. Колискові пісні та заклички / Упоряд., передмова В. Войтовича. За ред. Н. В. Корнійчук. — Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2010. — 176 с.
  • Дитячі щедрівки, колядки та засівалки. Упоряд., передмова В. М. Войтовича. За ред. Н. В. Корнійчук. — Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2009. — 144 с.
  • Войтович В. М. Степань моя мила. Дослідження, спогади, документи. — Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2009. — 578 с: іл.
  • Войтович В. М. Степанський край. Історія та культура. — Рівне : Видавець: Валерій Войтович, 2010. — 656 с.: іл.
  • Войтович В. М. Пересопниця. Рівненський край: історія та культура. — Рівне : Валерій Войтович, 2011. — 816 с.: іл.
  • Войтович В. М. Українська міфологія. Енциклопедія народних вірувань. — К. : «ФОП Стебеляк», 2014. — 688 с.: іл.
  • Войтович В. М. Українське міфологієзнавство. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан. 2016. — 230 с.: іл.
  • Войтович В. М. Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму / В. М. Войтович. — Рівне: Вид. В. Войтович, 2015. — 300 с. : іл.
  • Войтович В. Українське Полісся. Зарічненський край : історія та культура – Рівне : Видавець В. Войтович, 2019. – 958 стор. + 220 стор. в кольорі.

Примітки

  1. Валерій Войтович: біографія. libr.rv.ua. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Дикань К. Мітична Україна // Книжник-review, 17 (74), Київ, 2003, стор. 24
  3. Дикань К. Мітична Україна // Український BEST. Книжка року 2003, Київ: Радуга, 2004, стор. 146, 154—155
  4. Андрій Лубенський «Новий регіон», Київ, 21 квітня 2007 р.
  5. Балушок В. Думки з приводу нової книги про українські міфологію. Рец. на Войтович В. Українська міфологія. — К., 2002. // Народна творчість та етнографія. — 2004. — № 1-2. — С. 94-96. Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  6. Кузьмук О. С. Псевдонаукові теорії етногенезу українців та їх вплив на суспільну свідомість // Стратегічні пріоритети. — 2009. — № 2 (11). — С. 110—116.
  7. Людмила Іваннікова. Замість науки — окультизм. Святопокровська Подільска церква 15.04.2016. Архів оригіналу за 05.06.2016. Процитовано 29.05.2016.
  8. Войтович і скрипка Страдіварі?. ВІСТІ РІВНЕНЩИНИ (укр.). Процитовано 31 жовтня 2021.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.