Анабат перуанський

Анаба́т перуанський[2] (Syndactyla ucayalae) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Амазонії. Раніше цей вид відносили до роду Анабат (Simoxenops), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень він був переведений до роду Чагарниковий філідор (Syndactyla)[4][5][6].

?

Анабат перуанський

Охоронний статус

Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Горнерові (Furnariidae)
Рід:	Чагарниковий філідор (Syndactyla)
Вид:	Анабат перуанський

Біноміальна назва

Syndactyla ucayalae
(Chapman, 1928)

Ареал поширення виду

Синоніми

Anachilus ucayalae
Simoxenops ucayalae

Посилання

Вікісховище:	Syndactyla ucayalae
Віківиди:	Syndactyla ucayalae
EOL:	284047
ITIS:	711565
МСОП:	22702872
NCBI:	2510090

Опис

Довжина птаха становить 19 см. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, тім'я і крила дещо темніші, надхвістя і хвіст рудувато-каштанові. Над очима охристі "брови". Нижня частина тіла руда. Дзьоб великий, міцний, сизуватий, нижня частина вигнута догори.

Поширення і екологія

Перуанські анабати мешкають переважно на південному сході Перу (південь Укаялі і Мадре-де-Дьйос) і на крайньому північному сході Болівії , ізьоловані популяції мешкають також в бразильській Амазонії. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів, поблизу річок. Віддають перевагу заростям бамбуку Guadua. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Перуанським анабатам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Syndactyla ucayalae.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 лютого 2022.
Taxonomy, vocalizations and natural history of Philydor dimidiatum (Furnariidae), with comments on the systematics of Syndactyla and Simoxenops // Bulletin of the British Ornithologist's Club. — 2005. — ISSN 0007-1595.
Derryberry, E.P.; Claramunt, S.; Derryberry, G.; Chesser, R.T.; Cracraft, J.; Aleixo, A.; Pérez-Emán, J.; Remsen Jr, J.V. та ін. (2011). Lineage diversification and morphological evolution in a large-scale continental radiation: the Neotropical ovenbirds and woodcreepers (Aves: Furnariidae). Evolution 65 (10): 2973–2986. PMID 21967436. doi:10.1111/j.1558-5646.2011.01374.x.
Brumfield, R.T., junio de 2012. «Integrar Simoxenops dentro de Syndactyla» Propuesta (528) al South American Classification Committee. En inglés.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2016). Syndactyla ucayalae.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 лютого 2022.

[Robbins2005-4] Taxonomy, vocalizations and natural history of Philydor dimidiatum (Furnariidae), with comments on the systematics of Syndactyla and Simoxenops // Bulletin of the British Ornithologist's Club. — 2005. — ISSN 0007-1595.

[5] Derryberry, E.P.; Claramunt, S.; Derryberry, G.; Chesser, R.T.; Cracraft, J.; Aleixo, A.; Pérez-Emán, J.; Remsen Jr, J.V. та ін. (2011). Lineage diversification and morphological evolution in a large-scale continental radiation: the Neotropical ovenbirds and woodcreepers (Aves: Furnariidae). Evolution 65 (10): 2973–2986. PMID 21967436. doi:10.1111/j.1558-5646.2011.01374.x.

[SACC528-6] Brumfield, R.T., junio de 2012. «Integrar Simoxenops dentro de Syndactyla» Propuesta (528) al South American Classification Committee. En inglés.