Ананій Степанів

Ананій Іванович Степанів (1890, с. Вишнівчик, нині Перемишлянського району Львівської області, Україна 24 травня 1919 під Журавно[1]) — український студентський діяч, спортовець, військовик. Старший брат Олени Степанів.

Ананій Степанів
 Сотник
Загальна інформація
Народження 1890(1890)
с.Вишнівчик, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії,  Австро-Угорщина
Смерть 24 травня 1919(1919-05-24)
у бою під Журавно
Національність українець
Військова служба
Роки служби 1918—1919
Приналежність  ЗУНР
Вид ЗС  УГА

Життєпис

Народився в 1890 році в с. Вишнівчик Перемишлянського повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині Перемишлянського району Львівської області, Україна) у родині священика УГКЦ отця Івана Степаніва та його дружини Марії. Батько ініціював створення читальні товариства «Просвіта» в селі.

Спортовець[2], заснував філіал товариства «Сокіл» у Вишнівчику. За прикладом брата Олена стала членом українського товариства «Сокіл»,[3].

Ананій грав на позиції півзахисника за команду копаного м'яча «Україна».[4]

Навчався у Львівській академічній гімназії разом із Євгеном Коновальцем, а потім - на правничому факультеті Львівського університету[5].

Сотник Української Галицької армії, перший комендант м. Щирця.

Загинув у бою з поляками в 1919 р. під Журавно біля Жидачева. Похований у селі Заболотці (нині Бродівський район Львівська область)[6], де на той час парохом села був його батько о. Іван Степанів.

22 червня 1923 року у Волоській церкві у Львові мало відбутися поминальне богослужіння за блаженної пам'яті Ананія Степаніва.[7]

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.