Анджей Пануфнік

Áнджей Пануфнік (пол. Andrzej Panufnik, 24 вересня 1914, Варшава-27 жовтня 1991, Лондон) - польський композитор та диригент.

Анджей Пануфнік
пол. Andrzej Panufnik
Народився 24 вересня 1914(1914-09-24)[1][2][…]
Варшава, Російська імперія[3]
Помер 27 жовтня 1991(1991-10-27)[1][2][…] (77 років)
Твікенем, Великий Лондон, Англія, Велика Британія
Поховання Richmond Cemeteryd
Країна  Велика Британія
 Польща
 Сполучене Королівство
Діяльність диригент, композитор, піаніст, кінокомпозитор
Alma mater Музичний університет Фридерика Шопена
Вчителі Фелікс Вейнгартнер
Знання мов англійська
Членство Спілка польських композиторів
Жанр симфонія
Родичі Oliver Jesseld і Toby Jesseld
Діти Roxanna Panufnikd
Нагороди
IMDb ID 0659911
Сайт panufnik.com

Біографія

Батько — скрипковий справ майстер, мати (англійського походження) — скрипалька. Вступаючи до Варшавську консерваторії, не був прийнятий як піаніст, але був зарахований в клас ударних, проте незабаром зосередився на диригуванні та композиції, займаючись, зокрема, під керівництвом Казімєжа Сікорського. Потім в 1937 — 1938 рр.. навчався у Відні у Фелікса Вейнгартнера, кілька місяців займався приватним чином в Парижі (в тому числі у Філіпа Гобера).

Анджей Пануфнік (ліворуч) та Вітольд Лютославський, 1990

У роки війни грав у варшавських кафе дуетом з Вітольдом Лютославський, покинувши Варшаву незадовго до Варшавського повстання. Його рукописи і ряд ранніх творів були пущені на підпал новими мешканцями його квартири, деякі композитор пізніше відновив.

Після війни жив і працював у Кракові, був диригентом Краківського філармонічного оркестру, писав музику для кінофільмів. В 1946 — 1947 рр.. музичний керівник Варшавського філармонічного оркестру, практично знищеного війною (вийшов у відставку, не бачачи достатньої підтримки з боку державного керівництва), потім заступник голови Спілки композиторів Польщі. Виступав також як запрошений диригент Берлінського філармонічного оркестру, гастролював в СРСР і Китаї. Музика Пануфніка виконувалася в Польщі та особливо польськими колективами під час закордонних гастролей, проте зазнавала критики за «формалізм» та недостатньо ідейний характер.

В 1954 р. прийняв рішення емігрувати і під час гастролей в Швейцарії втік під спостереження співробітників польських органів безпеки, знайшовши можливість перебратися до Великої Британії, де вже перебувала його дружина, яка виїхала до своїх британських родичів. У 1957 — 1959 рр.. очолював Симфонічний оркестр Бірмінгема. Після 1963 р. займався переважно компонуванням музики. Багаторічна співпраця пов'язувала Пануфніка з Леопольдом Стоковським, що продиригував низку його творів; скрипковий концерт Пануфніка був написаний для Ієгуді Менухіна, а віолончельний — для Мстислава Ростроповича.

Дочка — композитор Роксана Пануфнік (н. 1968).

Твори

Оркестрові твори
    • Symphonie nº 1 (1939, відновлена ​​в 1944, згодом знищена автором)
    • Symphonie nº 2 1941, втрачена в 1944)
    • Sinfonia Rustica (Symphonie nº 1) (1948, ред. 1955)
    • Sinfonia Elegiaca (Symphonie nº 2) (1957, ред. 1966)
    • Sinfonia Sacra (Symphonie nº 3) (1963)
    • Sinfonia Concertante (Symphonie nº 4), для флейти, арфи і малого струнного оркестру (1973)
    • Sinfonia di Sfere (Symphonie nº 5) (1974-1975)
    • Sinfonia Mistica (Symphonie nº 6) (1977)
    • Metasinfonia (Symphonie nº 7), для органу, цимбал та струнного оркестру (1978)
    • Sinfonia Votiva (Symphonie nº 8) (1981, ред. 1984)
    • Symphony No. 9,Sinfonia di Speranza (1986, ред. 1990)
    • Symphony No. 10 (1988, ред. 1990)
  • Symphonic Variations (1935-1936, втрачені в 1944)
  • Symphonic Allegro (1936, втрачено в 1944)
  • Symphonic Image (1936, втрачений в 1944)
  • Little Overture (ок. 1937, втрачена в 1944)
  • Tragic Overture/ Трагічна увертюра (1942, втрачена в 1944, восст. 1945, ред. 1955)
  • Divertimento for Strings (за мотивами творів Фелікса Яневич, 1947, ред. 1955)
  • Lullaby (1947, ред. 1955)
  • Nocturne (1947, ред. 1955)
  • Old Polish Suite/ Сюїта в старопольській стилі (1950, ред. 1955)
  • Heroic Overture (1952, ред. 1969)
  • Rhapsody (1956)
  • Polonia (1959)
  • Autumn Music, для 3х флейт, 3х кларнетів, перкусії, челести, фортепіано, арфи, альтів, віолончелей та контрабасів (1962, ред. 1965)
  • Landscape, для струнного оркестру (1962, ред. 1965)
  • Jagiellonian Triptych, для струнного оркестру (1966)
  • Katyń Epitaph/ Катинська епітафія (1967, ред. 1969)
  • Concerto Festivo, для оркестру [без диригента] (1979)
  • Concertino, для цимбал, перкусії та струнного оркестру (1979-1980)
  • Paean, для мідних (1980)
  • Arbor Cosmica, для дванадцяти солістів або струнного оркестру (1983)
  • Harmony, для камерного оркестру (1989)

Концерти
  • Concerto in modo antico, для труби, 2х арф, клавесина та струнного оркестру (первинна назва-Готичний концерт, 1951, ред. 1955)
  • Concerto pour Piano (1962, ред. 1970, 1972, 1982)
  • Hommage à Chopin/ На честь Шопена, для флейти та малого струнного оркестру (1966)
  • Concerto pour violon (1971)
  • Concerto pour basson (1985)
  • Concerto pour violoncelle (1991)

Вокальні твори
  • Psaume, для солістів, хору та оркестру (1936, Втрачений в 1944)
  • Five Polish Peasant Songs, для сопрано, двох флейт, двох кларнетів та бас-кларнета (1940, втрачені в 1944, восст. 1945)
  • Four Underground Resistance Songs/ Чотири пісні підпільного Опору, для голосу та фортепіано на вірші С.Р.Добровольского (1943-1944)
  • Hommage à Chopin/ на честь Шопена, для сопрано та фортепіано, первинна назва-«Польська сюїта» (1949, ред. 1955)
  • Symphony of Peace/ Симфонія світу, для хору та оркестру на вірші Я.Івашкевіча (1951, пізніше виключена автором зі своїх творів)
  • Song to the Virgin Mary, для хору або шести голосів (1964, ред. 1969)
  • Universal Prayer, для сопрано, контральто, тенора та баса, хору, 3х арф та органу на вірші А. Поупа (1968-1969)
  • Invocation for Peace, для високих голосів, двох труб і двох тромбонів (1972)
  • Winter Solstice, для сопрано та баритона, хору, 3х труб, 3х тромбонів, цимбал та дзвіночків (1972)
  • Love Song, для мецо-сопрано, арфи чи фортепіано, на вірші Ф. Сідні (1976)
  • Dreamscapes, для мецо-сопрано та фортепіано (1977, без слів)
  • Prayer to the Virgin of Skempe, для голосу або хору, органу та інструментального ансамблю на слова Е. Петкевича (1990)

Камерна музика
  • Classical Suite, для струнного квартеті (1933, втрачена в 1944)
  • Trio avec Piano (1934, втрачено в 1944, восст. 1945, ред. 1977)
  • Quintetto Accademico, для флейти, гобоя, кларнета, ріжка та фагота (1953, ред. 1956, втрачений, восст. 1994)
  • Triangles, для 3х флейт і 3х віолончелей (1972)
  • Quatuor à cordes nº 1 (1976)
  • Quatuor à cordes nº 2Messages (1980)
  • Song to the Virgin Mary, для струнного секстету (1987)
  • Sextuor à cordesTrain of Thoughts (1987)
  • Quatuor à cordes nº 3Wycinanki (1990)

Інструментальна музика
  • Variations, для фортепіано (1933, втрачені в 1944)
  • Twelve Miniature Studies, для фортепіано (1947, ред. 1955, 1964)
  • Reflections, для фортепіано (1968)
  • Pentasonata, для фортепіано (1984)

Балети
  • Cain and Abel/ Каїн та Авель (1968, з використаннямSinfonia SacraіTragic Overture)
  • Miss Julie/ Міс Жюлі (1970, з використанням Nocturne,Rhapsody,Autumn MusicіPolonia)

Композитор про себе
  • Composing Myself. London: Methuen, 1987 ISBN 0-413-58880-7.
  • Panufnik o sobie, Warszawa: Niezależna Oficyna Wydawnicza, 1990. ISBN 83-7054-004-8

Література
  • Jacobson B.A Polish Renaissance. London: Phaidon, 1996 ISBN 0-7148-3251-0.
  • Bolesławska B.Panufnik. Kraków: PWM, 2001. ISBN 83-224-0768-8
  • Siemdaj E.Andrzej Panufnik. Twórczość symfoniczna. Kraków: Akademia Muzyczna w Krakowie, 2003. ISBN 83-87182-37-0

Визнання

Орден «Прапор Праці» I ступеня. Почесний доктор Польського університету в Лондоні, Музичного університету імені Фридерика Шопена у Варшаві. Лицар-бакалавр (1990). Орден Відродження Польщі (посмертно).

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116023791 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.