Андрейченко Семен Семенович
Андре́йченко Семе́н Семе́нович (нар. 22 травня 1919, с. Софіївка[1], Катеринославська губернія, нині — Дніпропетровська область) — український скульптор, член Спілки художників України з 1960 року. Працює у галузі станкової та монументальної скульптури.
| Семен Семенович Андрейченко | |||||
 | |||||
| Народився | 22 травня 1919 (102 роки) Софіївка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР або Братське, Q31202452?, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Національність | українець | ||||
| Громадянство |  УНР →  УРСР → Україна | ||||
| Навчання | Дніпропетровське художнє училище, Київський художній інститут | ||||
| Напрямок | станкова та монументальна скульптура | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографічні дані
Семен Андрейченко народився у Катеринославській губернії. У 1934 році здобув семирічну освіту у с. Запорізьке Софіївського району Дніпропетровської області. Він писав: «Коли вчився в семирічці, то домашніх завдань за теплої пори не виконував — не було коли за роботою. Пригадую: взимку на печі зачитувався пошарпаним, без початку й кінця „Кобзарем“, над яким часто й плакав»[2]. У 1939 році закінчив Дніпропетровське художнє училище. У 1952 році закінчив навчання в Київському художньому інституті, вчителі зі спеціальності: М. Лисенко і О. Олійник[3].
Учасник німецько-радянської війни з листопада 1943 року, артилерист, у березні 1944 року був поранений у бою. За мужність та героїзм у квітні-травні 1945 року був нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «За відвагу»[4].
Після закінчення війни продовжив навчання у Київському художньому інституті (педагоги з фаху — Михайло Лисенко та Олексій Олійник), який закінчив 1952 року. З 1960 року брав участь у художніх виставках.
На замовлення створив низку пам'ятників В. Леніну та загиблим воїнам, декоративні портрети, статуї робітників та колгоспників. Роботи Семена Андрейченка встановлено в Україні та за кордоном.
Твори
- Погруддя Михайла Коцюбинського (1955, у співавторстві), Миколи Щорса (1957)
- Скульптурний портрет робітника Дарницького вагоноремонтного заводу В. Пилипенка (1960)
- Скульптурні композиції «Творець» (1964), «Нескорена» (1968), «Визволитель» (1968), «Лісова пісня» (1971), «Металург» (1978), «Ярославна» (1981).
- Скульптурні портрети Олександра Пушкіна (1986), Леоніда Бикова (1991), К. Домінчена (1992), Тараса Шевченка (1994) та ін.
Пам'ятники
- В. І. Леніну на площі біля Дарницького вагоноремонтного заводу у Києві (архітектор Ігор Масленков, 1959, у лютому 2014 року демонтований та перевезений на зберігання)
- Вічної Слави у Верхньодніпровську (1968)
- Загиблим лікарям у Києві (1984)
Примітки
- за іншими даними — с. Братське.
- школа - Історія школи. zaporizka.ucoz.ru. Процитовано 30 грудня 2015.
- Киевский художник-скульптор Андрейченко Семен Семенович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров.
- Андрейченко Семен Семенович // Вебсайт «Подвиг народа». (рос.)
Джерела
- Андрейченко Семен Семенович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 483.