Андрена велика

Самиця завдовжки 16—19 мм. Тіло чорне, крила чорно-фіолетові. Вершинні частини тергумів червонувато-коричневі. Голова та груди у густому, досить довгому, повністю чорному або коричнювато-чорному запушенні, іноді з білою перев'язкою на грудях. 1 тергум у досить довгому, рідкому чорному або коричнювато-чорному запушенні, 2–4 тергуми на боках апікального краю з невеликими плямами з густих білих волосків, плями на 3–4 тергумах однакового розміру, стегна задніх ніг у білих або сірих довгих волосках; гомілкова сумка коричнювато-жовта, в основі гомілки чорно-коричнева, по нижньому краю біла. Анальна торочка чорна до коричневої. Самець: схожий на самицю. 2–4 тергуми черевця майже повністю опушені короткими світлими волосками. Верхня губа, наличник та плями на верхніх щелепах жовті. Вершинні частини 2–4 тергумів темні, коричневого кольору, довжина тіла 14–15 мм. (За Осичнюк, 1977).

Рідкісний понтійський вид. Відомий з Греції, Туреччини, Румунії, Вірменії, Грузії та України, де зустрічається лише в Криму (Опукський, Карадазький та Казантипський ПЗ, Тарханкут, с. Оленівка, с. Міжводне, околиці м. Сімферополя).

У Криму має 2 покоління; літає з середини травня до кінця липня. Полілект — зустрічається на різноманітних видах степових рослин. Особливості гніздування не відомі. Інші представники роду викопують гнізда в землі, за що отримали назву «земляні бджоли».

Чисельність знижується через різке зменшення степових ділянок.

Охороняється в Опукському, Карадазькому та Казантипському ПЗ. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду та охороняти його кормові рослини.

• Червона книга України
• Kemp, J.R., Michez, D., Nieto, A., Patiny, S., Radchenko, V., Roberts, S. & Tomozei, B. (2013). Andrena magna. The IUCN. Процитовано 21.06.2020. (англ.)