Перетинчастокрилі

До ряду Перетинчастокрилих належать комахи середнього та дрібного розміру. Найбільший представник ряду — Scolia capitata — сягає 6 см завдовжки, а найменший — Alaptus magnanimus — лише 0,21 мм завдовжки.[1]

В імаго (дорослих особин) перетинчастокрилих є дві пари прозорих крил. На перший погляд здається, що в цих комах є тільки одна пара крил, тому що задній край передніх крил скріплюється зачіпками з переднім краєм задніх крил та утворює єдину літальну площину. Оскільки задні крила завжди коротші за передні, то при ретельному огляді можна помітити на зовнішньому краї цієї літальної площини виїмку;— місце, де сходяться переднє та заднє крила. У робочих мурах, самиць деяких ос та їздців крила відсутні. У деяких перетинчастокрилих (бджіл, ос, мурах) яйцеклад перетворений на жало. Тому бджіл та ос називають жалоносними комахами. В мурах жало занадто коротке.

У всіх перетинчастокрилих, окрім пильщиків та рогохвостів, личинки безногі, але з головою. За характером харчування та середовищем перебування личинки дуже різноманітні. Серед них є рослиноїдні; паразитні, що розвиваються в яйцях, личинках та лялечках інших комах; личинок деяких видів вигодовують дорослі. Більшість дорослих перетинчастокрилих рослиноїдні, харчуються нектаром, ягодами, плодами, деякі види споживають тваринну їжу. Деякі перетинчастокрилі живуть великими родинами, в яких є незначна кількість нормальних самиць та самців, основну масу складають безплідні самиці — так звані робочі особини.

Перетинчастокрилі діляться на два підряди:

• Symphyta — сидячечеревні
• Apocrita — стебельчасточеревні

Перші, до яких належать рогохвости та пильщики, названі так, оскільки черевце в них тісно притиснуте до грудей. В інших черевце відділене від грудей «талією» — звуженням, іноді дуже довгим та тонким, що має вид стебла.[2]

• Гіменоптерологія