Андрео Чех

Андрео Чех (рум. Andreo Cseh, також András і Andor; 1895–1979) — румунський католицький священик і есперантист .

Андрео Чех
Народився 12 вересня 1895(1895-09-12)[1]
Лудуш, Муреш, Румунія
Помер 9 березня 1979(1979-03-09)[1] (83 роки)
Гаага, Нідерланди[1]
Країна  Румунія
 Угорщина
Діяльність колумніст, письменник, католицький священник, есперантист, педагог, педагог
Знання мов есперанто, угорська, латина і німецька
Конфесія Католицька церква
Автограф
Нагороди

Почесний член Всесвітньої есперанто-асоціаціїd

Біографія

Народився 12 вересня 1895 року в румунському місті Лудуш .

Есперантист з 1910 року, став католицьким священиком в 1919 році. Будучи в Сібіу, в 1920 році він розробив знаменитий метод навчання есперанто Cseh method[2]. З цієї нагоди був запрошений в місто Тиргу-Муреш, де він провів декілька курсів есперанто. Звідти він відправився в місто Клуж-Напока, де також вів курси і почав організовувати румунський рух есперантистів. Восени 1922 року Андрео Чех відправився на запрошення Хенріко Фішер-Галаті в Бухарест, з яким заснував румунський есперанто-центр (Esperanto-Centro Rumana). Протягом двох років він просував есперанто і навчав йому в Бухаресті та прилеглих містах.

Будинок в Сібіу, де жив Чех
Учасники Всесвітнього конгресу в Женеві, 1925 рік

Починаючи з 1921 року, Чех був делегатом Всесвітньої асоціації есперанто. У 1924 році його єпископ Majláth дозволив Чеху повністю присвятити себе поширенню есперанто. У тому ж році він став секретарем комітету Internacia Centra Komitato і відвідував різні країни світу для поширення есперанто. Брав участь в організації Всесвітніх конгресів есперантистів в Женеві в 1925 році, в Данцигу в 1927 році і в Будапешті в 1929 році.

Восени 1927 року мер Стокгольма запросив його вести курси есперанто в Швеції, в тому числі в шведському парламенті. У 1929 року з'явилися перше друковане видання його курсу у вигляді книги, написаної і виданої в Стокгольмі. Потім Андрео Чех вів курси есперанто в Естонії, Франції, Німеччини, Латвії, Нідерландах, Норвегії, Польщі та Швейцарії, назавжди залишившись в Нідерландах в 1930 році. Скрізь його курси мали великий успіх, викликавши попит на вивчення есперанто у багатьох країнах. Протягом багатьох років Чех очолював міжнародні школи для викладачів есперанто спочатку в Будапешті (1929), а потім в Арнемі . У 1930-х роках Андрео Чех кілька разів з викладацькою метою відвідував Берлін. 24 травня 1930 року він разом з Юлією Ісбрюкер та її чоловіком заснували Міжнародний есперанто-інститут. У 1932 році він заснував і став головним редактором есперанто-журналу La Praktiko, який видавався до 1970 року.

В кінці життя Андрео Чех знову став священиком.

Помер 9 березня 1979 року в Гаазі.

Література
  • Artur E. Iltis. Vortoj de Andreo Cseh («Words of Andreo Cseh»), Saarbrücken, 1984 / Internacia Esperanto-Instituto, Hague, 2003.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1018969055 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. La Cseh-metodo(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.