Андруник Петро Петрович
Петро́ Петро́вич Андру́ник (16 червня 1982, смт Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області — 25 грудня 2014, с. Новотошківське Попаснянського району Луганської області) — український військовик, солдат 3-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України.
Андруник Петро Петрович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
16 червня 1982 Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть |
25 грудня 2014 (32 роки) Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна |
Поховання | Мельниця-Подільська |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Національна гвардія |
Формування | 3 БрОП |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
У 1999 році закінчив Мельнице-Подільську школу. У навчанні не був відмінником, був активним у спорті, громадському житті школи. Закінчив Кам'янець-Подільське ПТУ № 26 (здобув фах монтажника санітарно-технічних систем і устаткування).
З 18 років захоплювався мисливством. Займався підприємницькою діяльністю спочатку в Кам'янці-Подільському, потім у Мельнице-Подільській.
Взимку був на Майдані на початку лютого, також 20 лютого. В армії не служив, доброволець, мобілізований у вересні 2014 року.
Близько 9:00 25 грудня 2014-го під час виконання бойового завдання з доставки паливно-мастильних матеріалів загинув внаслідок підриву на фугасі направленої дії, траса «Бахмутка», в районі Новотошківське — Оріхове Попаснянського району. Ще один військовослужбовець Національної гвардії, що перебував у кабіні вантажного автомобіля КрАЗ, яким кермував Андруник, зазнав тяжких поранень.
Вдома лишилися батьки Петро Михайлович та Ольга Василівна, сестра Галина, 9-річна донька від першого шлюбу, наречена — познайомилися в зоні бойових дій, медсестра, мали намір розписатися 1 січня 2015-го.
Похований 28 грудня в Мельниці-Подільській.
Нагороди та вшанування
- За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно)[1].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 25 грудня[2][3].
Примітки
- Указ Президента України від 25 березня 2015 року року № 176/215 «Про відзначення державними нагородами України»
- В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 25 грудня на YouTube
Джерела
- Ірина Мадзій. Любив життя і Україну // Вільне життя плюс. — 2015. — № 4 (16 січ.). — С. 3.
- Інформація перевірена й уточнена в родичів.
Посилання
- Андруник Петро Петрович
- Вічна пам'ять загиблим героям! // Національна гвардія України, 25 грудня 2014