Андрєєв Сергій Васильович

Сергій Васильович Андрєєв (нар. 16 травня 1956, Ворошиловград, Українська РСР) — радянський футболіст українського походження. Колишній нападник луганської «Зорі», ростовських СКА, «Ростсільмаша» та збірної СРСР. Учасник Чемпіонату світу з футболу 1982 та олімпійських ігор 1980. Майстер спорту СРСР — з 1974 року. Майстер спорту СРСР міжнародного класу — отримав звання у 1980 році. На Олімпіаді 1980 став найкращим бомбардиром турніру забивши 5 м'ячів.

Сергій Андрєєв
Сергій Андрєєв
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Васильович Андрєєв
Народження 16 травня 1956(1956-05-16)[1] (65 років)
  Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Зріст 173 см
Вага 72 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1973–1977
1978–1985
1986–1988
1989–1990
1991–1993
1993–1995		 «Зоря»
СКА Р/Д
«Ростсільмаш»
«Естерш»
«М'єльбю»
«Ростсільмаш»		95 (13)
261 (167)
100 (43)
43 (15)
61 (17)
57 (21)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1979—1983
1980		  СРСР
СРСР (олімп.)		 26 (8)
6 (5)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1995—1996 «Ростсільмаш»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 2011.

Спортивна біографія

Народився 16 травня 1956 року у Ворошиловграді. Вихованець ворошиловградської дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Зоря». Тренери — Ращупкін та Фисенко.

З 16 років розпочав свої виступи в основному складі луганської «Зорі». В її складі двічі спромігся дійти до фіналів Кубка СРСР. Його талант бомбардира виточував легендарний тренер луганчан, Герман Зонін. Який щодня примушував гравця відточувати свою майстерність, після занять з основною групою гравців. Завдяки Зоніну, Андреєв розвинув потужні удари по воротах з різних відстаней та обох ніг.

Згодом його запросили в ростовський СКА, де талант Андрєєва розкрився на повну силу. У сезоні 1980 року він став найкращим бомбардиром Олімпійських ігор у Москві та в чемпіонаті СРСР, та володарем бронзових нагород Олімпіади-1980 року. Згодом, тобто у 1981 році, став володарем Кубка СРСР. СКА грав проти московського «Спартака» і за кілька хвилин до закінчення основного часу рахунок не було відкрито. На 84 хв. Олександр Заваров дав пас Сергію Андрєєву і найкращий бомбардир ростовців забив вирішальний гол у фіналі Кубка СРСР. У 1984 році Сергій Андрєєв ще раз став найкращим бомбардиром вищої ліги, але ростовський СКА постійно мігрував між лігами, тобто про стабільну гру клубу футболісти тільки мріяли, не більше. У листопаді 1984 року він забив свій сотий гол в елітних турнірах та ввійшов до символічного клубу бомбардирів радянського часу імені Григорія Федотова.

З 1986 по 1989 рік, він грав у іншій ростовській команді «Ростсільмаш».

Швеція (1989—1993)

У лютому 1989 року Андрєєв переїхав до Швеції, де виступав у першому та вищому дивізіоні тамтешнього чемпіонату, в командах «Естерш» та «М'єльбю». За підсумками чемпіонату 1989 року став найкращим бомбардиром першого дивізіону Швеції.

Титули та досягнення

Примітки
  1. Transfermarkt.de — 2000.

Література
  • Микола Травкін: «Збірна СРСР» Харків. 1991 рік. (рос.)
  • Юліан Шкіров: «Сторіччя луганського футболу» Луганськ. 2008 рік. (рос.)
  • Юрій Бондар, Віктор Шпак: «У боротьбі за футбольний трон». Київ. 2009 рік.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.