Андріївка (Володарсько-Волинський район)
Андріївка (рос. Андреевка) — колишня німецька колонія у Горошківській (Кутузівській) волості Житомирського повіту Волинської губернії та Краївщинській сільській раді Володарсько-Волинського (Кутузівського) і Коростенського (Ушомирського) районів Коростенської, Волинської (Житомирської) округ та Київської області.
колонія Андріївка | |
---|---|
Країна | Російська імперія УНР СРСР |
Область | Волинська губернія Коростенська округа Волинська округа Київська область |
Район/міськрада | Житомирський повіт Володарсько-Волинський район Коростенський район |
Громада | Кутузівська волость Краївщинська сільська рада |
Основні дані | |
Населення | 248 (1924) |
Зняте з обліку | до 1 жовтня 1941 року |
Географічні дані | |
Географічні координати | |
Лютеранське поселення на орендованих землях, північно-західніше м. Житомира, лютеранський парафія — у с. Геймталь[1].
В 1906 році входила до складу Горошківської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії, нараховувалось 28 дворів та 147 мешканців. Відстань до губернського та повітового центра, м. Житомир, складала 51 версту, до волосної управи в містечку Горошки — 9 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в Горошках[2].
У 1923 році колонія увійшла до складу новоствореної Краївщинської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Кутузівського району Коростенської округи (від 17 червня 1925 року — Житомирської округи). З 12 січня 1924 року до 1 грудня 1924 року, у складі сільської ради, перебувала в підпорядкуванні Коростенського району Коростенської округи. Вдруге увійшла (в складі сільради) до складу Ушомирського (згодом — Коростенський) району 23 вересня 1925 року. 11 червня 1933 року повернута до складу Володарсько-Волинського району Київської області.
Станом на 1 жовтня 1941 року знята з обліку населених пунктів[3].
Демографія
Кількість населення: 1906 р. — 147 осіб, 1910 р. — 153 особи, 1923 р. — 223 особи та 34 двори[4], 1924 р. — 248 осіб[1] з перевагою населення німецької національности, кількість дворів — 44[5].
Примітки
- Німці Росії. Населені пункти та місця поселень. Енциклопедичний словник. М.:«ЭРН», 2006. (російська). с. 33, 109. Процитовано 28 лютого 2021.
- Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906. http://history.org.ua/ (російська). с. 1. Процитовано 28 лютого 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 191. Процитовано 28 лютого 2021.
- Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 130. Процитовано 12 липня 2021.
- Національні меншості на Україні. Харків, 1925. http://history.org.ua/. с. 15. Процитовано 28 лютого 2021.