Коростенський район (1923—2020)

Ко́ростенський райо́н (у 1924—30 роках Ушомирський район[2]) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Коростенській, Волинській округах, УСРР, Київській і Житомирській областях УРСР та України з адміністративним центром у місті Коростень.

Коростенський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  СРСР УРСР
 Україна
Область: Коростенська округа
Волинська округа
УСРР
 Київська область
 Житомирська область
Код КОАТУУ: 1822300000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Площа: 1764 км²
Густота: 14,8 осіб/км²
Тел. код: +380-4142
Поштові індекси: 11500—11583
Населені пункти та ради
Районний центр:  м. Коростень
Села: 105
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Клименко Василь Іванович
Голова РДА: Тарасюк Юрій Володимирович[1]
Вебсторінка: Коростенська РДА
Коростенська райрада
Адреса: вул. Грушевського, 60/2, м. Коростень, Житомирська обл., 11501
Мапа

Орган місцевого самоврядування Коростенська районна рада. Населення становить 27190 (на 29.03.2016). Площа району 1735 км². Утворено 1923 року.

Географія

Територія — 1735 квадратних кілометрів. Коростенський район розташований на півночі області в Українському Поліссі, межує із заходу з Ємільчинським, Лугинським районами, з півдня з В-Волинським районом, з півночі — з Овруцьким та Народицьким районами, зі сходу — Малинським районом. Територією району протікає річка Уж, а також її притоки: Могилянка, Лемля, Кремно та Синявка. Структурно Коростенський район можна поділити на три частини: північна частина — лісова, у східно-західній частині розташовано 10 кар'єрів, у селі Лісівщина — рудник, південна частина теж лісова. Географічне положення і геологічна будова дозволяють району домінувати в каменедобувній та каменеоброблювальній промисловості не тільки в Житомирській області, але й в Україні.

Корисні копалини

Мінерально-сировинний потенціал представлений більш як 30 родовищами різних корисних копалин, це — декоративний облицювальний камінь, будівельні піски, керамічні плити для будівельної промисловості. На території району зосереджена третя частина щебеневої сировини області, на базі якої створено значні виробничі потужності. Запаси декоративно-облицювального каменю (граніту, лабрадориту, габро) практично не обмежені. Розвідані поклади гранітів та лабрадоритів становлять 37 процентів запасів області.

Історія

Коростенський район утворений 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії. 21 серпня 1924 року центр району перенесено до села Ушомир, район перейменовано на Ушомирський. Від 13 червня 1930 року Коростенський район з центром у місті Коростень.

13 червня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УРСР, Коростенську округу було ліквідовано, її колишню територію, в тому числі й Коростенський район, включено до складу Волинської округи.

З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.

1 червня 1935 року район ліквідовано, територію передано до складу Коростенської міської ради. Відновлений 28 лютого 1940 року в складі Житомирської області[2].

Історія району тісно пов'язана з м. Коростень, який є центром району. В районі нараховується 19 промислових підприємств, з яких 11 — приватизовані. Провідні підприємства виробляють щебеневу продукцію і товари народного споживання.

У селі Сушки Коростенського району по вулиці Рудня відбувся останній бій бійців УПА проти військ НКВС на Житомирщині. У Сушках було встановлено спеціальний пам'ятний знак на честь загиблих повстанців сотні Романа[3].

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[4].

Населення

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Адміністративний устрій

Коростенський район утворений в 1923 році в складі Коростенської округи, з 25 сільських рад Іскоростської та Ушомирської волостей. В 1924—30 роках адміністративним центром району було село Ушомир, відповідно район називався Ушомирський. З 1930 року, в зв'язку з ліквідацією округ, м. Коростень знову стає районним центром[2].

Станом на час ліквідації (2020 рік), район поділявся на 2 сільські територіальні громади та 24 сільські ради. На території району знаходиться 108 населених пунктів, в яких проживає 27,0 тис. чол.

Економіка

Виробничу діяльність в Коростенському районі здійснюють 9 підприємств.

Провідними галузями промислового виробництва в районі є добувна та харчова.

Обсяг реалізованої промислової продукції за січень-грудень 2015 року становив 398595,6 тис. грн, що становить 1,6 % до всієї реалізованої продукції області.

Спад обсягів реалізованої продукції порівняно з 2014 роком склав 32,6 %.

Більшість добувних підприємств району експорторієнтовані і протягом багатьох років відвантажували свою продукція до країн СНД.

На даний час підприємства працюють над пошуком нових ринків збуту продукції.

В промисловості закінчена робота по впровадженню нових технологічних процесів, модернізації виробничого обладнання на ПрАТ «Бехівський спецкар'єр», ПрАТ «ТНК „Граніт“, ПАТ „УКБМ“.

Сільське господарство

За 2015 рік обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в порівняних цінах 2010 року склав 41,6 млн грн., що більше на 5,7 млн грн. до минулого року.

Індекс виробництва валової продукції до відповідного періоду попереднього року становить 116 %.

По всіх категоріях господарств зернові культури обмолочені на площі 12695 га, намолочено 22218 тонн зерна при середній урожайності 17,5 ц/га, в тому числі по сільськогосподарських підприємствах району обмолочено 9880 га, намолочено 15729 тонн зерна, що на 3163 тонни менше до минуло річного показника. Цього річний урожай зерна дещо менший ніж в минулому році через погодні умови, які були несприятливими для сільськогосподарських культур через відсутність вологи.

Агроформуваннями району зібраний урожай з 1544 га соняшнику, намолочено 1548 тонн, при середній урожайності 10,0 ц/га та обмолочено 235 га сої, намолочено 187 тонн.

В районі відроджується льонарська галузь, ПОСП „Зоря“ с. Стремигород два роки підряд займаються вирощуванням льону — олійного (кудряшу). У 2015 році посіяли 400 га та зібрали 238 тонн насіння.

Під урожай 2016 року посіяно 2616 га озимих зернових культур, в тому числі озиме жито 1095 га, озима пшениця 1429га, 21га тритікале та 71 га озимий ячмінь — 82 % до завдання. Крім того в ТОВ „Ниви Полісся“ посіяно 370 га озимого ріпаку.

Зяблева оранка, завдання для всіх категорій господарств — 5000 га, виорано по всіх категоріях — 6000 га, 120 % до завдання, в тому числі по сільськогосподарських підприємствах виорано — 3000 га, завдання виконано на 100 %.

На зимово-стійловий період 2015—2016 року для тваринництва, що утримується в сільськогосподарських підприємствах району, заготовлено кормів на 1 умовну голову по 23,5 центнерів кормових одиниць, що більше торішнього показника на 2,6 цнт. корм. од. на 1 умовну голову. Дана кормова база дасть можливість завершити зимівлю тваринництва на належному рівні.

Станом на 1 січня 2016 року утримують 972 голови великої рогатої худоби, в тому числі 565 корів. Поголів'я свиней становить 3599 голів, поголів'я овець — 138 голів.

За 2015 рік агроформуваннями району вироблено 1014 тонн молока. Середній надій молока від однієї корови становить 2832 кг, що на 322 кг більше торішнього показника.

Агроформуваннями району у 2015 році вирощено м'яса худоби 1277 тн., що перевищує торішній показник у 4 рази, в основному за рахунок виробництва м'яса свинини.

Обсяг реалізації м'яса в сільськогосподарських підприємствах становить 1999 тн., що майже у 3 рази зріс до рівня минулого року.

За 2015 рік в господарствах району одержали 591 голову приплоду телят, в тому числі від корів 516 голів, із розрахунку на 100 корів одержали 75 телят, що збільшено на 6 голів до рівня минулого року.

За оперативною інформацією управління всього за січень-грудень 2015 року капітальні вкладення в агропромисловий комплекс здійснено у розмірі 4600 тис. грн., із яких 2 сільськогосподарських підприємства — 4600 тис. грн. (закуплено зернозбиральний комбайн та сушарка)

Державна фінансова підтримка галузі тваринництва та рослинництва із державного бюджету у 2015 році не спрямовувалась агроформуванням району.

Відповідно до Програми розвитку агропромислового комплексу Житомирської області на 2011—2015 роки (рішення обласної ради № 510 від 22 березня 2012 р. „Про затвердження Порядків використання коштів за Програмою розвитку агропромислового комплексу Житомирської області на 2011—2015 роки“), Порядку надання і використання субвенції з обласного бюджету, місцевим бюджетам з обласного бюджету у 2015 році спрямовано фінансову допомогу: бджолярам — на здешевлення вартості цукру для годівлі бджіл в сумі 36280 грн.

Станом на 31.12.2015 р. виплачено — 36280 грн. Заборгованість відсутня.

Будівництво

У 2015 році розроблено 7 детальних планів забудови земельної ділянки.

Видано 14 будівельних паспортів забудови на нове будівництво індивідуальних житлових будинків, господарських будівель та споруд, 6 містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок на будівництво та реконструкцію об'єктів будівництва.

До переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2015 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» були включені два об'єкти, які знаходяться на території Коростенського району — це реконструкція жіночої консультації під дошкільний навчальний заклад по вул. Центральній, 6 в с. Білка та будівництво станції очистки води господарсько-питного водопостачання в с. Михайлівка. В жовтні на дані об'єкти від Державного фонду регіонального розвитку надійшли кошти на реконструкцію дошкільного навчального закладу в с. Білка в розмірі 630,00 тис. грн. та на будівництво станції очистки води в с. Михайлівка — 410,096 тис. грн.

Також було передбачено співфінансування з місцевого бюджету, так Білківською сільською радою були оплачені роботи в розмірі 70,0 тис. та Михайлівською сільською радою — 45,6тис. грн. Реалізація даних проектів надасть жителям села Михайлівка якісну питну воду, а жителям села Білка новий сучасний дошкільний навчальний заклад.

В червні 2015 року введено в експлуатацію перша черга будівництва розподільчих газових мереж по с. Бондарівка.

Розроблена проектно-кошторисна документація на будівництво підвідного газопроводу до с. Веселівка та будівництво розподільчих газових мереж по с. Веселівка.

Продовжується будівельні роботи по газифікації с. Лісівщина.

Транспорт

Район має надзвичайно вигідне економіко-географічне положення. Через його територію проходять такі важливі залізничні магістралі, як: Київ — Ковель — Варшава — Берлін, Київ — Львів — Ужгород, Одеса — Санкт — Петербург та автомагістралі Санкт-Петербург — Ізмаїл, Київ — Ковель. Ці транспортні артерії дають можливість для розвитку економічних зв'язків практично з усіма країнами Західної, Південної, Центральної та Східної Європи.

Експлуатаційна довжина залізничних колій становить 250 км, у тому числі електрифікованих — 65 км, протяжність автомобільних шляхів загальнодержавного значення — 132 км, місцевого — 433,7 км, в тому числі з твердим покриттям — 565 км. Кількість мостів та шляхопереходів — 31.

На території району діє 27 сільських автоматичних телефонних станцій. Монтована ємність АТС по району становить 3 546 номерів. Забезпеченість на 100 сімей -12,9 телефонів. В районі функціонує мобільний зв'язок компаній МТС, Київстар, Лайф, 3МОБ.

Через північні околиці району проходить транзитний нафтопровід «Дружба».

Засоби масової інформації

У Коростенському районі виходять газети:

  • «Вечірній Коростень» — наклад 2000 примірників. Редактор газети «Вечірній Коростень» — член Національної спілки журналістів України та член Національної спілки журналістів України Віктор Васильчук.
  • «Древлянський край» — наклад 2000 примірників. Редактор газети «ДК» Климчук Оксана Володимирівна.

Фестивалі

Літературний фестиваль «Просто на Покрову»

Щороку у місті відбувається всеукраїнський літературний фестиваль «Просто на Покрову». Взяти участь у фестивалі може кожен охочий, оскільки склад претендентів ніяк не обмежується. Переможці фестивалю визначаються в шести номінаціях: «Поезія», «Проза», «Твори для дітей», «Критика і літературознавство», «Гумор і сатира». В окрему номінацію виділена «Дитяча література»: творчість самих дітей (до 16 років). У кожній номінації, після виступів всіх учасників, журі визначає переможців, які одержують премії і цінні призи. Всі номінанти, незалежно від жанру, можуть поборотися за гран-прі.

Ідея журналістів і письменників Валерія Нечипоренка і Віктора Васильчука виявилась напрочуд живучою — і тепер щороку втілюється в життя початківцями і маститими письменниками. Усе починалося у 2000 році, коли на свято Покрови до Коростеня зійшлися письменники і шанувальники літератури з усієї України. Перший фестиваль відбувся просто неба. Слухачі сиділи на траві у коростенському міському парку, а учасники літературного марафону виходили на поміст і презентували свої твори.

2007 року фестиваль стає всеукраїнським.

З 2008 року в рамках фестивалю починає проходити художня акція «Література свіжого повітря». Ця акція проходить на берегах річки Уж. У акції беруть участь всі охочі та небайдужі до художнього слова. Переможців визначають самі ж учасники. Переможець поза конкурсом бере участь у фінальній частині фестивалю.

Фестиваль проходить під патронатом Національної спілки письменників України та міського голови Коростеня.

Всеукраїнський фестиваль льону

5 вересня 2015 р в селі Стремигород Коростенського району що на Житомирщині відбувся перший обласний Фестиваль льону.

Захід проходив на базі сільськогосподарського підприємства «ЗОРЯ», яке є одним з найбільших підприємств області, що займається вирощуванням цієї надзвичайно цінної рослини.

Відомі люди

В районі народились

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коростенського району було створено 77 виборчих дільниць. Явка на виборах становила 64,12 % (проголосували 14 018 із 21 861 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 49,40 % (6 925 виборців); Юлія Тимошенко — 20,46 % (2 868 виборців), Олег Ляшко — 11,86 % (1 662 виборців), Сергій Тігіпко — 5,50 % (771 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,52 %.[6]

Див. також

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 15 листопада 2019 року № 402/2019-рп «Про призначення Ю.Тарасюка головою Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області»
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 20, 533. Процитовано 26 серпня 2020.
  3. У селі Коростенського району відкрили пам’ятний знак повстанцям УПА. https://www.zhitomir.info/. Процитовано 26 серпня 2020.
  4. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 24 квітня 2021.
  5. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 березня 2016.

Посилання

Лугинський район Овруцький район Народицький район
Ємільчинський район Малинський район
Хорошівський район
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.