Андріїв-Український

Андріїв-Український (до 7 червня 1946 року — Андріїв, рос. Андреев) — колишнє село у Бежівській волості Житомирського повіту Волинської губернії та Андріївській (Андрієво-Українській) сільській раді Черняхівського району Волинської округи, Київської та Житомирської областей.

село Андріїв-Український
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Область	Волинська губернія Волинська округа  Київська область  Житомирська область
Район/міськрада	Житомирський повіт
Громада	Бежівська волость
Рада	Андріївська (Андрієво-Українська) сільська рада
Основні дані
Населення	633 (1906), 921 (1923)
Зняте з обліку	29 червня 1960 року
Географічні дані
Географічні координати

В 1906 році — сільце; входило до складу Бежівської волості (7-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії, нараховувалось 124 двори та 633 мешканці. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, складала 27 верст, до волосної управи в с. Бежів — 10 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в містечку Черняхів[1].

У 1923 році село увійшло до складу новоствореної Андріївської сільської ради як її адміністративний центр, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Черняхівського району Житомирської округи та, від 28 вересня 1925 року, в зв'язку з утворенням Андріївської німецької національної сільської ради, була перейменована на Андрієво-Українську[2]. Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 921 особу, кількість дворів — 114[3].

Відповідно до інформації довідника «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ», станом на 1 вересня 1946 року — адміністративний центр Андрієво-Української сільської ради Черняхівського району Житомирської області[4].

28 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», с. Андріїв-Український було об'єднане з с. Андріївка.