Андієв Сослан Петрович

Сослан Петрович Андієв (ос. Андиаты Петры фырт Сослан; нар. 21 квітня 1952, Дзауджикау пом. 22 листопада 2018, Москва) радянський борець вільного стилю, тренер; олімпійський чемпіон з 1976 року. Виступав за спортивне товариство «Динамо» міста Орджонікідзе. Майор внутрішньої служби[2].

Андієв Сослан Петрович
Загальна інформація
Національність Осетини
Громадянство  СРСР
 Росія
Народження 21 квітня 1952(1952-04-21)
Владикавказ, РРФСР, СРСР
Смерть 22 листопада 2018(2018-11-22)[1] (66 років)
Москва, Росія
Зріст 198 см
Вага 108 кг
Alma mater Горський державний аграрний університетd
Спорт
Вид спорту боротьба
Команда Динамо (спортивне товариство)
Тренери Aslanbek Zakharovich Dzgoevd, Gennadij Petrovich Andievd і Sergej Petrovich Andievd
Участь і здобутки
 Андієв Сослан Петрович у Вікісховищі

Біографія

Народився 21 квітня 1952 року в місті Дзауджикау (тепер Владикавказ, Північна Осетія, Росія). 1974 року закінчив економічний факультет Горського сільськогосподарського інституту. Кандидат сільськогосподарських наук[2]. Член КПРС з 1976 року.

У 1985 році на кіностудії Казахфільм знявся у художньому фільмі «Знай наших!» в ролі Рауля ле Буше.

Як тренер підготував бронзового призера Олімпійських ігор 1988 року Володимира Тогузова[2].

Впродовж 19901998 років обіймав посаду віце-президента Олімпійського комітету Росії, був членом виконавчого комітету Олімпійського комітету Росії. Одночасно впродовж 19892007 років — голова комітету з фізичної культури і спорту Північно-Осетинської АРСР, потім Республіки Північна Осетія-Аланія[2].

Помер в Москві 22 листопада 2018 року. Похований в Північній Осетії в селі Гізелі.

Спортивні досягнення

  • Дворазовий олімпійський чемпіон (1976, 1980);
  • Чотириразовий чемпіон світу (1973, 1975, 1977, 1978);
  • Срібний призер чемпіонату світу (1974);
  • Переможець Кубка світу (1973, 1976, 1981);
  • Чемпіон Європи (1974, 1975, 1982);
  • Переможець Спартакіади народів СРСР (1975);
  • Чемпіон СРСР (1973—1978, 1980);
  • Переможець абсолютної першості СРСР з вільної боротьби (1976).

Відзнаки

нагороди
  • Орден Дружби народів (10 вересня 1976; за високі спортивні досягнення на змаганнях XXI літніх Олімпійських ігор);
  • Орден Трудового Червоного Прапора (24 вересня 1980; за високі спортивні досягнення та успіхи в розвитку фізичної культури і спорту);
  • Орден Дружби (22 січня 1997; за заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва, високі досягнення в розвитку фізичної культури і спорту)[3];
  • Орден Пошани (16 жовтня 2002; за заслуги в розвитку фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю);
  • Золотий орден Міжнародної федерації спортивної боротьби (FILA);
  • Медаль «У Славу Осетії»
  • Почесна грамота Президії Верховної Ради РРФСР (26 квітня 1993; за довголітню плідну роботу, великі особисті заслуги в розвитку фізичної культури і спорту в Російській Федерації та в зв'язку з 70-річчям від дня утворення першого в Росії фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»);
почесні звання СРСР
  • Заслужений майстер спорту СРСР з 1973 року;
  • Заслужений діяч культури Північно-Осетинської АРСР з 1976 року;
  • Заслужений тренер РРФСР з 1987 року;
  • Заслужений працівник фізичної культури РРФСР з 20 грудня 1991 року (за заслуги в розвитку фізичної культури і спорту).

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.