Анзянг

Анзянг (в'єт. An Giang, 安 江 省) — провінція В'єтнаму, розташована у дельті річки Меконг. Площа провінції — 3536,8 км², населення — 2 142 709 осіб (2009, перепис)[1].

Анзянг

в'єт. An Giang

Герб
Адм. центр Лонгсюєн
Найбільше місто Лонгсюєн, Тяудок, Тантяу
Країна В'єтнам
провінція дельта Меконга
Межує з: сусідні адмінодиниці
Провінція Кандал, Кантхо, Донгтхап ?
Офіційна мова в'єтнамська
Населення
 - повне 2 142 709 (2009) (6)
 - густота 606,38 осіб/км² (16)
Етнікон в'єтнамці
кхмери, тями, хоа
Площа
 - повна 3 536,8 км²
Висота
 - максимальна 3 м
 - мінімальна 3 м
Часовий пояс UTC+7
Вебсайт www.angiang.gov.vn
Код ISO 3166-2 VN-24
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Анзянг

Клімат і розташування

Клімат Анзянг тропічний мусонний з двома яскраво вираженими сезонами. Середня температура — 27 °C. Сезон дощів, який приносить південно-західний мусон, що дме з Індійського океану, триває зазвичай з травня по листопад. Середня хмарність у сезон дощів дорівнює 6,9. 90 % від загального річної кількості опадів припадає на сезон дощів. Середня вологість повітря у сезон дощів становить 84 % (у деякі місяці вологість повітря досягає позначки 90 %).

Сухий сезон у провінції Анзянг зазвичай припадає на період з грудня по квітень. У цей час середня хмарність становить 3,1. У квітні найчастіше реєструється максимальна температура за весь рік (зазвичай вона коливається у проміжку 36°С — 38°С). Середня вологість на початку сухого сезону становить 82 %, у середині — 78 %, в кінці — 72 %.

Крайня північна точка провінції — громада Кханьян повіту Анфу — розташована на 10°57' північної широти; найпівденніша точка — громада Тхоайзянг повіту Тхоайшон — на 10°12' північної широти; найзахідніша точка — громада Віньзя повіту Чітон — на 104°46' східної довготи; найсхідніша точка — громада Біньфиоксуан повіту Темою — на 105°35' східної довготи. Максимальна відстань з півночі на південь — 86 км; зі сходу на захід — 87,2 км.

Природні ресурси

Анзянг багата природними ресурсами. Земельні ресурси:44,5 % території провінції — це алювіальні ґрунти; лужні алювіальні ґрунти займають 27,5 %, древні алювіальні — 7,3 %. Мінеральні ресурси:граніт (7 млрд м³), пісковик (400 млн м³), глинозем (40 млн м³), каолін (2,5 млн тонн), торф (16,4 млн тонн) і т. д. У провінції також йде промислове освоєння лісових районів.

Адміністративний поділ

  • Місто Лонгсюен
  • Невелике місто Тяудок
  • Невелике місто Тантяу
  • Повіт Анфу (An Phú)
  • Повіт Тяуфу (Châu Phú)
  • Повіт Тяутхань (Châu Thành)
  • Повіт Темой (Chợ Mới)
  • Повіт Футан (Phú Tân)
  • Повіт Тантяу (Tân Châu)
  • Повіт Тхоайшон (Thoại Sơn)
  • Повіт Тіньб'єн (Tịnh Biên)
  • Повіт Чітон (Tri Tôn)
Краєвид у повіті Тіньбьєн

Населення

Анзянг — одна з найнаселеніших в'єтнамських провінцій. Згідно загального перепису 1989 року, населення провінції становило 1 773 666 осіб і включало 17 національностей. У 2004 році чисельність населення провінції збільшилась до 2 170 100 осіб, а за даними перепису 2009 року досягла позначки 2 142 709 осіб[1]. Дані останнього перепису зафіксували, що в провінції проживає 1 064 483 чоловіки (49,68 %) і 1 078 226 жінок (50,32 %), 1 534 436 осіб (71,61 %) були сільськими жителями й 608 273 особи (28,39 %) — жителями міст[1]. Абсолютну більшість населення становили етнічні в'єтнамці — 2 029 888 осіб (94,73 %); крім них на території провінції проживали кхмери 90 271 особа (4,21 %), чами — 14 209 осіб (0,66 %) та місцеві китайці хоа 8 075 осіб (0,38 %), чисельність інших народностей разом становила лише 266 осіб (0,01 %)[2].

Релігійний склад населення можна представити за переписом сільських жителів (на 2004 р. сільське населення становило 80 % від усього населення провінції): 44,66 % буддизм; 42,68 % Хоа Хао; 3,85 % Као Дай; 3,18 % християнство (католицизм); 0,64 % іслам; 2,76 % — інші релігійні вірування; 2,24 % атеїзм.

Історія

Достеменно невідомо, коли перші в'єтнамські поселенці з'явилися на території Анзянга. Згідно з переказами, цими землями проходив полководець Нгуєнів, Нгуєн Хиу Кинь (16501700), який відвідав своїх одноплемінників, що проживали тут. Він також дозволив деяким своїм солдатам оселитися на березі річки Меконг у районі Тяудока, Тяуфу, Тантяу, Темой з тим, щоб займатися тут землеробством. Великий внесок в освоєння цих земель в'єтнамським населенням зробив ще один знаменитий в'єтнамський полководець Тхоай Нгок Хау (1761—1829). З 1818 року він був призначений главою області Віньтхань (сучасний Анзянг), при ньому було розгорнуто широке будівництво селянських будинків. Тхоай Нгок Хау також керував будівництвом декількох каналів у цьому регіоні, що в'єтнамському населенню дозволило освоювати нові землі.

На початку XIX століття територія Анзянга була форпостом у боротьбі з Таїландом. При Мінь Манзі, у 1832 році, Анзянг отримав статус провінції, ставши таким чином однією з шести провінцій Намбо. За даними міністерства цивільних справ, у провінції Анзянг у 1847 році проживало 22 998 повнолітніх чоловіків.

У середині 1860-х років територія провінції була захоплена французами.

Народилися

Сусідні провінції

 Камбоджа
 Камбоджа Донгтхап
Кьєнзянг Кантхо

Примітки

  1. Table 1: Population by urban/rural residence, sex, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)
  2. Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.