Анна Марія Гессен-Кассельська

Народилась 27 січня 1567 року у Касселі. Стала первістком в родині Вільгельма Гессенського та його дружини Сабіни Вюртемберзької, з'явившись на світ за одинадцять місяців після їхнього весілля. Мала десятеро молодших братів і сестер, з яких четверо досягли дорослого віку.

Її дід Філіпп I помер у березні 1567 року, й четверо його синів поділили землі Гессену. Батько став ландграфом Гессен-Касселю.

Шлюб батьків вважався щасливим. Матір була відома своїм милосердям. Вона померла, коли Анні Марії було 14 років. Вільгельм більше не одружувався. Покровительствував науці та мистецтвам, розширив територію країни, заклав у 1584 році замок Вільгельмсбург у Шмалькальдені,[1] який згодом став літньою резиденцією родини, а також розширив замок у Ротенбурзі.[2]

У віці 22 років Анна Марія першою зі своїх сиблінгів взяла шлюб. Її чоловіком став 24-річний граф Нассау-Вайльбурзький Людвіг, старший син правителя Вайльбургу Альбрехта. Молоді люди познайомилися під час гранд-туру Людвіга, коли той відвідував двір ландграфа Гессен-Марбургу. Заручини відбулися наприкінці 1588 року. Весілля пройшло 8 червня 1589 у Касселі. Перший час молодята провели у Вайльбурзькому замку,[3] а у 1590 році — оселилися в Оттвайлері, разом із батьком Людвіга. У них народилося чотирнадцятеро дітей:

• Вільгельм Людвіг (1590—1640) — граф Нассау-Саарбрюкену у 1627—1640 роках, був одруженим з Анною Амалією Баден-Дурлахською, мав дванадцятеро дітей;
• Анна Сабіна (1591—1593) — прожила 1 рік;
• Альбрехт (1593—1595) — прожив 2 роки;
• Софія Амалія (1594—1612) — одружена не була, дітей не мала;
• Георг Адольф (1595—1596) — прожив 8 місяців;
• Філіп (1597—1621) — одруженим не був, дітей не мав;
• Луїза Юліана (1598—1622) — одружена не була, дітей не мала;
• Моріц (1599—1601) — прожив півтора роки;
• Ернст Карл (1600—1604) — прожив 3 роки;
• Марія Єлизавета (1602—1626) — дружина графа Лейнінген-Дагсбург-Гартенбургу Фрідріха X, дітей не мала;
• Йоганн (1603—1677) — граф Нассау-Ідштайну у 1629—1677 роках, був двічі одруженим, мав численних нащадків;
• Доротея (1605—1620) — одружена не була, дітей не мала;
• Ернст Казимир (1607—1655) — граф Нассау-Вайльбургу у 1632—1655 роках, був одруженим з Анною Марією Зайн-Вітгенштайн-Гагенбурзькою, мав п'ятеро дітей;
• Отто (1610—1632) — графа Нассау-Вайльбургу в Нойвайльнау, володар Кірхгайму у 1629—1632 роках, одруженим не був, дітей не мав.

Після смерті Альбрехта Нассау-Вайльбурзького у 1593 році, сини поділили його володіння. Людвіг отримав ліву частину графства Оттвайлер з містами Гомбургом, Кірхгаймом та Ларом. Втім, після смерті братів і дядька Філіпа IV, у березні 1602 року він став графом Нассау-Саарбрюкену та Нассау-Вайльбургу, а у 1605 році додав до своїх земель Нассау-Ідштайн. Правив територією більшою, ніж мали його попередники та наступники.[4]

Столицею у 1602 році став Саарбрюкен, а графською резиденцією — місцевий замок.[4][3] Анна Марія займалася допомогою бідним і заснувала придворну аптеку.[5] Її чоловік був глибоко релігійною людиною, зразковим сім'янином та відповідальним правителем, під час володарювання якого країна переживала свій розквіт.[6]

У 1626 році графиня втекла від чуми до селища Нойнкірхен, оточеного великими лісами, де був замок, зведений Йоганном IV.[7] Однак, померла там 21 листопада від даної хвороби. Була похована у монастирській церкві абатства Санкт-Арнуаль у Саарбрюкені,[8] де за її наказом була зведена гробниця для неї, її сина Філіпа й доньок Юліани та Доротеї, померлих до 1622 року.

Людвіг II пережив дружину на рік.

• Fried Köllner: Geschichte des vormaligen Nassau-sarbrück'schen Landes und seiner Regenten, стор. 307. (нім.)

• Гессен-Кассель (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Genealogics.org (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Анни Марії Гессен-Кассельської (англ.)
• Генеалогія Людвіга II (англ.)