Анна Марія Бранденбург-Ансбахська

Анна Марія Бранденбург-Ансбахська (нім. Anna Maria von Brandenburg-Ansbach; нар. 28 грудня 1526 — пом. 20 травня 1589) — принцеса Бранденбург-Ансбахська з династії Гогенцоллернів, донька маркграфа Бранденбург-Ансбаху Георга[2] Сповідника та герцогині Мюнстерберг-Ельської Ядвіґи, дружина герцога Вюртембергу Крістофа. Решту життя після смерті чоловіка перебувала в депресії, частину цього часу — під наглядом.

Анна Марія Бранденбург-Ансбахська
нім. Anna Maria von Brandenburg-Ansbach
4-я герцогиня-консорт Вюртембергу
6 листопада 1550 — 28 грудня 1568
Попередник: Сабіна Баварська
Наступник: Доротея Урсула Баден-Дурлахська
 
Народження: 28 грудня 1526[1]
Крнов, Округ Брунталь
Смерть: 20 травня 1589(1589-05-20)[1] (62 роки)
Нюртінген[1]
Поховання:
церква Святого Георгаd : 
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Георг
Мати: Ядвіґа Мюнстенберг-Ельськаd
Шлюб: Христоф (герцог Вюртембергу)
Діти: Hedwig of Württembergd, Сабіна Вюртемберзька, Людвиг (герцог Вюртембергу), Анна, Софія Вюртемберзька (1563—1590), Доротея Маріяd, Елеонора Вюртемберзька, Q25487546?, Q24663373? і Емілія

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилась 28 грудня 1526 року в Єґерндорфі. Була первістком в родині спадкоємця маркграфства Бранденбург-Ансбах Георга та його другої дружини Ядвіґи Мюнстерберг-Ельської, з'явившись на світ наприкінці другого року їхнього спільного життя. Мала молодшу сестру Сабіну.

Втратила матір, маючи близько 5 років. Батько невдовзі узяв третій шлюб із саксонською принцесою Емілією. Мачуху змальовували як мудру, доброчесну жінку, ревну лютеранку. Від цього союзу у дівчат з'явився молодший єдинокровний брат і три сестри. Всі діти виховувались у лютеранській вірі[3]. У 1536 році Георг став правителем Бранденбург-Ансбаху.

Портрет Крістофа Вюртемберзького пензля А. Л. д'Аржана

У віці 17 років була видана заміж за 28-річного спадкоємного принца Вюртембергу Крістофа, єдиного сина герцога Ульріха. Саме правитель Вюртемберга наполягав на її кандидатурі. Шлюб із протестанткою зміцнював конфесіональні позиції його сина.[4] Весілля відбулося 24 лютого 1544 в Ансбаху. Менш, ніж за рік, Анна Марія народила первістка. Всього у подружжя було дванадцятеро дітей:

  • Ебергард (1545—1568) — спадкоємний принц Вюртембергу, одруженим не був, дітей не мав;
  • Ядвіґа (1547—1590) — дружина ландграфа Гессен-Марбургу Людвіга IV, дітей не мала;
  • Єлизавета (1548—1592) — була двічі одружена, дітей не мала;
  • Сабіна (1549—1581) — дружина ландграфа Гессен-Касселю Вільгельма IV, мала одинадцятеро дітей;
  • Емілія (1550—1589) — дружина пфальцграфа Ціммернського Ріхарда, дітей не мала;
  • Елеонора (1552—1618) — була двічі одружена, мала одинадцятеро дітей від обох шлюбів;
  • Людвіг (1554—1593) — наступний герцог Вюртембергу в 1568—1593 роках, був двічі одруженим, дітей не мав;
  • Максиміліан (1556—1557) — прожив 7 місяців;
  • Ульріх (травень—7 липня 1558) — прожив 2 місяці;
  • Доротея Марія (1559—1639) — дружина пфальцграфа Зульцбаху Отто Генріха, мала тринадцятеро дітей;
  • Анна (1561—1616) — була двічі одружена, мала двох дітей від першого шлюбу;
  • Софія (1563—1590) — дружина герцога Саксен-Веймару Фрідріха Вільгельма I, мала шестеро дітей.

У листопаді 1550 року Крістоф став правлячим герцогом, а молода Анна Марія — герцогинею-консортом. Мешкало сімейство у Штутгартському палаці, де з 1553 року проводилася капітальна реконструкція. Родині також належала низка замків по всьому Вюртембергу, які теж зазнали оновлення у стилі ренесансу.

Герцогиню змальовували як економну господиню. Жінка керувала придворною аптекою, яка постачала безкоштовні ліки нужденним. Щодо її впливу на Крістофа нічого не відомо.[5]

Панорама Нюртінгена

Втратила чоловіка на свій 42-й День народження. Після його смерті мешкала в удовиній резиденції в Нюртінгені, де впала в депресію. Втім, за три роки закохалася у ландграфа Гессен-Дармштадту Георга I, вдвічі молодшого за неї, який якраз одружився із Магдаленою цур Ліппе. Згодом перебувала під наглядом, як психічно хвора людина.[6]

Пішла з життя у Нюртінгені 20 травня 1589 року. За п'ять днів після цього її донька Елеонора одружилася із Георгом I, який до того часу овдовів.

Похована у Колегіальній церкві Тюбінгена поруч із чоловіком.[7]

Генеалогія
Альбрехт III Ахілл
 
Анна Саксонська
 
Казимир IV Ягеллончик
 
Єлизавета Австрійська
 
Йїндржих I з Подебрад
 
Урсула Бранденбурзька
 
Ян II
 
Катерина Опавська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
 
 
 
 
 
Софія Ягеллонка
 
 
 
 
 
Карл I
 
 
 
 
 
Анна Саганська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг Бранденбург-Ансбахський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіґа Мюнстерберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #13191054X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Георг (маркграф Бранденбург-Ансбаха). Википедия (рос.). 13 січня 2020. Процитовано 2 листопада 2021.
  3. Лютеранство. Вікіпедія (укр.). 7 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  4. Відомі люди. Крістоф Вюртемберзький (нім.)
  5. Paul Friedrich von Stälin: Christoph, Herzog von Württemberg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Leipzig 1876, стор. 243–250. (нім.)
  6. August Benedict Michaelis: Einleitung zu einer volständigen geschichte der chur- und fürstlichen häuser in Teutschland. Band 3, 1785, стор. 375.
  7. Колегіальна церква Тюбінгена (англ.)

Література
  • Franz Brendle: Anna Maria. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 111.
  • Bernhard Kugler: Christoph, Herzog zu Wirtemberg. 2 Bände. Stuttgart 1868—1872.
  • Paul Pressel: Christoph, Herzog zu Württemberg. Steinkopf, Stuttgart 1868.
  • Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 1: Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. 6. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-34-0, стор. 531–537.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.