Анна Марія Леннґрен
Анна-Марія Леннґрен, уроджена Malmstedt (швед. Anna Maria Lenngren; нар. 18 червня 1754 року, Уппсала — пом. 8 березня 1817 року, Стокгольм) — шведська поетеса. Батько і брат Анни-Марії також були поетами. Одним з її найбільш відомих віршів є Några ord till min kära dotter, ifall jag hade någon («Поради моєї дорогої дочки…»). Написала кілька сатиричних віршів — Hans nåds morgonsömn nåds morgonsömn («Його світлості ранкова дрімота») і Grevinnans besök («Візит графині»).
Анна Марія Леннґрен | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
18 червня 1754[1][2][…] Уппсала, Швеція[2] | |||
Померла |
8 березня 1817[1][3][…] (62 роки) парафія Клараd, Швеція[1][3] ·рак молочної залози | |||
Поховання | ||||
Країна | Швеція | |||
Місце проживання | Стокгольм | |||
Діяльність | поетеса, перекладачка, господиня літературного салону, письменниця | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Мова творів | шведська[5] | |||
Членство | Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd | |||
Батько | Magnus Brynolf Malmstedtd[2] | |||
У шлюбі з | Carl Peter Lenngrend | |||
| ||||
Анна Марія Леннґрен у Вікісховищі |
Життєпис
Анна-Марія Леннґрен народилася 18 червня 1754 року в старовинному шведському місті Уппсала. Її батько, поет Magnus Brynolf Malmstedt (1724—1798) — був професором латинської мови в Уппсальському університеті, мати — Märta Johanna Florin (бл. 1788). Батько, член Моравської церкви займався благодійною діяльністю; в 1772 році він організував у своєму будинку школу для бідних дітей. Брат Анни-Марії, Йохан Магнус (1749—1780) писав світські вірші.
У молодості Анна-Марія Леннґрен мала антирелігійні настрої, цікавилася епохою просвітництва. Її гуманізм і прагнення до соціальної справедливості сформувалося під впливом батька[6]. Анна-Марія була прихильницею простого й скромного способу життя.
Батько рано виявив прагнення доньки до заняття літературою. Він дав їй добру освіту — Анна-Марія вивчала вдома латинську й античну класичну літературу. Її улюбленим поетом був Горацій. У 1770-х роках Анна-Марія розпочала літературну діяльність, писала епіграми, займалася перекладами, писала під псевдонімами статті в пресі. У 1772 році опублікувала перший вірш «På mademoiselle Anna Lovisa Pahls saliga hemfärds dag, den 14 Maji 1772, die Corona» під своїм ім'ям.
У 1776 році на замовлення герцога Карла, брата короля Швеції, вона переклала шведською мовою французьку оперету Люсіль. За зроблений переклад вона була нагороджена золотим годинником герцогинею Ядвіґою Єлизаветою Шарлоттою Гольштейн-Готторпською.
Твори Леннґрен користувалися в Швеції великим успіхом. У 1774 році вона стала членом літературного товариства в Уппсалі. У 1775 році стала членкинею Королівського товариства наук і літератури в Гетеборзі[7].
У 1780 році Леннґрен вийшла заміж за чиновника Карла Петра Леннґрена (1750—1827), головного редактора шведської газети Stockholms-Posten. З 1778 року Анна-Марія публікувала свої твори в цьому виданні, але після весілля і до 1780 року стала публікуватися під псевдонімом. Шлюб привів до великих змін у житті письменниці. Вона публікувалася під псевдонімами, відмовилася від своїх поглядів на інтелектуальну емансипацію жінок. Стверджувала, що жінки повинні уникати інтелектуальної праці, на користь виконання материнських обов'язків.
У свій час Леннґрен організувала літературний салон, який став центром культурного життя міста. Салон відвідували шведські поети Карл Густав аф Леопольд, Нільс фон Розенштейн, Міхаель Франс Францен тощо.
Леннґрен померла 8 березня 1817 року від раку молочної залози у віці 62 років, похована в Стокгольмі на цвинтарі Церкви Святої Клари.
Літературна діяльність
Анна-Марія Леннґрен дебютувала, як поетеса, в 1770-х роках. У своїх коротких творах вона використовувала сатиру, сарказм та іронію, пародіювала пасторалі, оперу і баладу.
Спадщина
Анна-Марія Леннґрен є однією з найвідоміших поетес в історії Швеції. Після смерті поетеси, її твори неодноразово публікувалася протягом XIX, XX та XXI століть. Першою її посмертною збіркою була збірка під назвою Skaldeförsök («Спроби поезії»). Її листування з її другом Густафосом аф Леопольдом було опубліковане в 1795—1798 роках.
Бібліографія
- Вірші
- På mademoiselle Anna Lovisa Pahls saliga hemfärds dag, den 14 Maji 1772, die Corona, Upsala, 1772
- Tankar vid det nya kyrko årets början 1772, Upsala veckotidningar, 1772, Upsala
- Klagan vid mademoiselle Anna Maria Bobergs graf den 3 Julii 1774, Upsala, 1774
- Afton-qväde, Upsala vecko-tidning, 1774
- Vid caffe-pannan
- Vid archi-biskopens . . . Magni Beronii graf, den 13 Ju-lii, 1775, Uppsala, 1775
- Herrans fruktan, grunden till then bästa vishet, . . . förklarad vid . . . Magni O. Beronii . . . begrafning . . ., Uppsala, 1778
- Impromptu, Lunds vecko-blad, 1775
- Thé-conseillen, Stockholm, 1777
- Öfver hans Kongl. höghets kronprinsens födelse den 1 november 1778, 1778
- Dröm, 1798
- Skaldeförsök, 1819
- Porträtterna (The Portraits)
- Grefvinnans besök (Visit from the Countess)
- Fröken Juliana (Miss Juliana)
- Hans nåds morgonsömn (His Grace's morning snooze)
- Pojkarne (The Boys)
- Den glada festen (The happy party)
- Några ord till min kära dotter, ifall jag hade någon (Advice to my dear daughter, if I had one) 1794
- Andra tyger, andra seder! (Other fabrics, Other customs!)
- Проза
- Contributions in Musikaliskt tidsfördrif, 1789—1791, 1793, 1796—1797, 1801, 1816
- Contributions in Sommarpromenaden, 1792, 1794—1797, 1801
- Contributions in Skaldestycken satta i musik, 1795, 1796, 1798, 1800, 1803, 1816
- Переклади
- J F Marmontel: Lucile operetta, 1776
- Zemire och Azor, Comedie ballet, 1778
- Publius Ovi-dius Naso, Dido til Eneas, Heroide, 1778
- C-S Favart: Arsene, comedie, 1779
- O Wolff: Snart döden skall det öga sluta, 1819
Література
- Anna Maria Lenngren — Svenskt biografiskt handlexikon
- Anna Maria Lenngren — Nordisk Familjebok (2-е видання)
Примітки
- Anna Maria Lenngren — 1917.
- Helga Trefaldighets kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/ULA/10392/C/2 (1705-1778), bildid: C0003851_00126
- Klara kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0010/F I a/6 (1811-1828), bildid: C0056143_00057
- Gravstensinventeringen — Шведська асоціація дослідників генеалогії.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Magnus von Platen. Anna Maria Lenngren. Svenskt biografiskt lexikon (швед.). Процитовано 17 листопада 2015.
- Ann Öhrberg; Ann Öhrberg. . — Т. 131, № 5.
Посилання
- Samlade Skaldeförsök — Anna Maria Lenngren's collected works (швед.)
- Anna Maria Lenngren