Анні Корді

Леоні Джуліана Кореман (справжнє ім'я співачки) народились 16 червня 1928 року в Лакені, старовинному районі Брюсселя. Її батьками були Ян Корнеліус Кореман, тесля, та його дружина Марія де Лей, які окрім неї мали ще сина Луї та дочку Жанну. У вісім років почала навчатися танцям, пізніше — грі на фортепіано, вивчала теорію музики. У 1950 році після участі у вокальному конкурсі на радіо отримала запрошення від французького антрепренера виступати у Парижі, куди переїхала у травні того ж року.

У французькій столиці вона спочатку виступала в ревю, потім записала свою першу платівку, яка зазнала успіху. У 1954 році вперше з'явилася на великому екрані у стрічках «Таємниці Версаля» Саша Гітрі та «Квітнева рибка» з Андре Бурвілем та Луї де Фюнесом. Загалом зіграла більш ніж у 40 кінофільмах та близько 30 телефільмах та телесеріалах, виконувала як головні так й другорядні ролі, в тому числі й у таких стрічках як «Пасажир дощу» (1970), «Розрив» (1970) Клода Шаброля, «Кіт» (1971) за романом Жоржа Сіменона за участю Жана Габена та Симони Сеньйоре, «Спогади» (2014) та «Бовдур» за участю Катрін Денев та Матьє Амальріка, який був представлений у спеціальній програмі Каннського кінофестивалю 2016 року.

У 1951 році познайомилася з французом Франсуа-Анрі Бруно (нар. 1911), за якого вийшла заміж 3 лютого 1958 року і який став також її імпресаріо. Пара не мала дітей і співачка ніколи не подавала заяви на отримання французького громадянства. У 1989 році Анні Корді овдовіла.

У 1998 році видала автобіографічну книгу «Nini la Chance».

31 серпня 2005 року в Бельгії була удостоєна титулу баронеси з власним дворянським гербом та девізом «Пристрасть — сила» (La Passion Fait La Force).

У 2006 році озвучила серію документальних фільмів з історії Бельгії «Moi, Belgique».

Останній альбом співачки вийшов 2014 року: за всю її музичну кар'єру нею було записано понад 700 пісень, багато з яких стали хітами.

Баронеса Анні Корді померла 4 вересня 2020 року у власному будинку в Валлорісі на півдні Франції в віці 92 роки[6].

Студійні альбоми:

• Les trois bandits de Napoli (1953)
• Fleurs de papillon (1955)
• Les succès d'Annie Cordy (1956)
• Chante les airs de l'opérette «Tête de linotte» (1957)
• Cigarettes et whisky (1957)
• Merveilleuse Annie (1959)
• Pleins feux sur Annie Cordy (1960)
• Visa pour l'amour (1962, з Луїсом Маріано)
• For me formidable (1963)
• Style rococo (1964)
• Ouah ouah (1965, з Андре Бурвілем)
• Pic et Pioche (1968, з Даррі Коулом)
• Indien vaut mieux que deux tu l'auras (1970, з П'єром Дорі)
• Hello Dolly (1972)
• Hé hé, c'est chouette (1973)
• Annie Cordy Show (1974)
• Nini la chance (1976)
• Sacré bourricot (1977)
• La Bonne du curé (1978)
• Tata Yoyo (1980)
• Vanini vanillée (1981)
• Envoyez la musique (1982)
• Cho ka ka o (1985)
• L'Arbre à chansons (1988)
• Oh la la quelle soirée (1992)
• Les trois bandits de Napoli (1997)
• Annie Cordy chante Broadway (1998)
• Ça me plaît... Pourvu que ça vous plaise (2012)
• Annie Cordy chante Noël (2014)

• 1992 — Орден Мистецтв та літератури командорського ступеня (Франція).
• 1998 — Орден Леопольда I кавалерського ступеня (Бельгія).
• 2014 — Орден Корони командорського ступеня (Бельгія).
• 8 липня 2018 року у Брюсселі поблизу місця народження співачки було відкрито Парк Анні Корді.

• Анні Корді на сайті IMDb (англ.)