Саша Гітрі
Саша Гітрі (фр. Sacha Guitry, повне ім'я: Александр Жорж-П'єр Гітрі (Alexandre Georges-Pierre Guitry); нар. 21 лютого 1885, Санкт-Петербург — пом. 24 липня 1957, Париж) — французький актор, режисер, драматург, сценарист. Один з найвідоміших французьких кінорежисерів 1930—1950-х років.
Саша Гітрі | |
---|---|
фр. Sacha Guitry | |
Дата народження | 21 лютого 1885[1][2][…] |
Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія[3][1] |
Дата смерті | 24 липня 1957[1][2][…] (72 роки) або 24 травня 1957[4] (72 роки) |
Місце смерті | Париж, Франція[3] |
Поховання | |
Громадянство | Франція[5] |
Професія | сценарист, драматург, кінорежисер, театральний режисер, лібретист, актор театру, кіноактор, автор |
Alma mater | ліцей Жансон-де-Саї |
Член у | Гонкурівська академія |
IMDb | ID 0347589 |
Нагороди та премії | |
Висловлювання у Вікіцитатах Саша Гітрі у Вікісховищі |
Життєпис
Син відомого в Російській імперії комедійного актора Люсьєна Гітрі (1860—1925). Люсьєн назвав сина на честь хрещеного батька, яким був російський імператор Олександр III. Сім'я Гітрі була знайома з такими відомими французькими діячами культури, як Жуль Ренар і Едмон Ростан. З п'яти років Саша Гітрі грав на сцені, з 1914-го — у трупі свого батька. Автор низки п'єс, оперет, які сам ставив, грав у них і значну частину екранізував. З розвитком кінематографу (особливо звукового) дедалі більше уваги приділяв кіномистецтву, хоча як драматург і комедіограф писав багато творів і для театру. Уперше знявся в кіно 1917 року («Роман любові та пригод», фр. Un roman d'amour et d'aventures). Перший фільм поставив 1919 року — «Наші».
Найвідоміші фільми за участю Гітрі: «Пастер» (1935) і «Роман шулера» (фр. Le roman d'un tricheur, 1936). «Роман шулера» створено на основі власної повісті, комедія оповідає про проворного шахрая, ошуканця, який після багатьох пригод вирішив виправитися. Гітрі показав у фільмі численні задоволення та дилеми, які пропонує життя, а головне смислове навантаження падає на монологи головного героя (цю роль зіграв Гітрі). Згодом американський режисер Орсон Веллс визнав, що свій знаменитий фільм «Громадянин Кейн» (1941) створив під впливом фільму Гітрі.
Як режисер поставив, зокрема, картини «Якби мені розповіли про Версаль» (1956) і «Вбивці та злодії» (1956).
Кінокритик Жак Лурселль назвав Сашу Гітрі одним із найкращих французьких кінорежисерів звукової епохи.
Фільмографія
- Сценарист, режисер та продюсер
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Сценарист | Режисер | Продюсер |
---|---|---|---|---|---|
1915 | Наші | Ceux de chez nous | |||
1918 | Роман про кохання і пригоди | Un roman d'amour et d'aventures | |||
1931 | Біле і чорне | Le blanc et le noir | |||
1935 | Пастер | Pasteur | |||
1935 | Удачі! | Bonne chance! | |||
1936 | Новий заповіт | Le nouveau testament | |||
1936 | Роман шулера | Le roman d'un tricheur | |||
1936 | Мій батько був правий | Mon père avait raison | |||
1936 | Помріємо... | Faisons un rêve... | |||
1937 | Перлини корони | Les perles de la couronne | |||
1937 | Дезіре | Désiré | |||
1938 | Кадриль | Quadrille | |||
1938 | Пройдемося по Єлисейських Полях | Remontons les Champs-Élysées | |||
1939 | Жили собі дев'ять холостяків | Ils étaient neuf célibataires | |||
1942 | Дивовижна доля Дезіре Кларі | Le destin fabuleux de Désirée Clary | |||
1943 | Подаруй мені твої очі | Donne-moi tes yeux | |||
1943 | Малібран | La Malibran | |||
1944 | Від Жанни д'Арк до Філіппа Петена | De Jeanne d'Arc à Philippe Pétain | |||
1947 | Комедіант | Le comédien | |||
1948 | Кульгавий диявол | Le diable boiteux | |||
1949 | У двох голубок | Aux deux colombes | |||
1949 | Toa | Toâ | |||
1950 | Скарб Кантенака | Le trésor de Cantenac | |||
1950 | Ти врятував мені життя | Tu m'as sauvé la vie | |||
1951 | Дебюро | Deburau | |||
1951 | Адемар, або Іграшка долі | Adhémar ou le jouet de la fatalité | |||
1951 | Отрута | La Poison | |||
1952 | Я був ним три рази | Je l'ai été trois fois | |||
1952 | Життя порядної людини | La vie d'un honnête homme | |||
1953 | Якби мені розповіли про Версаль | Si Versailles m'était conté | |||
1954 | Наполеон | Napoléon | |||
1955 | Якби нам розповіли про Париж | Si Paris nous était conté | |||
1956 | Убивці та злодії | Assassins et voleurs | |||
1957 | Три чоботи — пара | Les 3 font la paire | |||
1958 | Життя удвох | La vie à deux | |||
1960 | Злодій | Au voleur! | |||
- Актор
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1918 | ф | Роман про кохання і пригоди | Un roman d'amour et d'aventures | Жан Сарразен / Жак Сарразен |
1924 | ф | Провидець | La voyante | |
1926 | кф | Дама з камеліями | Camille | Манша і Зарагоса |
1935 | ф | Пастер | Pasteur | Луї Пастер |
1935 | ф | Удачі! | Bonne chance! | Клод |
1936 | ф | Новий заповіт | Le nouveau testament | лікар Марселін |
1936 | ф | Роман шулера | Le roman d'un tricheur | |
1936 | ф | Мій батько був правий | Mon père avait raison | Шарль Белланже |
1936 | ф | Помріємо... | Faisons un rêve... | коханець |
1937 | ф | Перлини корони | Les perles de la couronne | Баррас / Наполеон III |
1937 | ф | Дезіре | Désiré | Дезіре |
1938 | ф | Кадриль | Quadrille | Філіпп де Моранн |
1938 | ф | Пройдемося по Єлисейських Полях | Remontons les Champs-Élysées | учитель Людовика XV |
1939 | ф | Жили собі дев'ять холостяків | Ils étaient neuf célibataires | Жае Лекуйє |
1942 | ф | Дивовижна доля Дезіре Кларі | Le destin fabuleux de Désirée Clary | Наполеон I |
1943 | ф | Подаруй мені твої очі | Donne-moi tes yeux | Франсуа |
1943 | ф | Малібран | La Malibran | Ежен Малібран |
1944 | ф | Від Жанни д'Арк до Філіпа Петена | De Jeanne d'Arc à Philippe Pétain | оповідач |
1947 | ф | Комедіант | Le comédien | Люсьєн Гітрі, камео |
1948 | ф | Кульгавий диявол | Le diable boiteux | Талейран |
1949 | ф | У двох голубок | Aux deux colombes | метр Жан-П'єр Волтер |
1949 | ф | Тоа | Toâ | Мішель Денуаї |
1950 | ф | Ти врятував мені життя | Tu m'as sauvé la vie | барон де Сен-Рамбер |
1951 | ф | Дебюро | Deburau | Жан-Гаспар Дебюро / камео |
1952 | ф | Я був ним три рази | Je l'ai été trois fois | Жан Ренневаль |
1953 | ф | Якби мені розповіли про Версаль | Si Versailles m'était conté | Людовик XIV |
1954 | ф | Наполеон | Napoléon | Шарль Моріс де Талейран |
1955 | ф | Якби нам розповіли про Париж | Si Paris nous était conté | Людовик XI |
Примітки
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118719432 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- The Fine Art Archive — 2003.
- LIBRIS — 2012.
Джерела
- Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — Москва: Советская энциклопедия, 1986. — С. 96
- Саша Гитри: легкомыслие – первый шаг к мудрости (к 125-летию режиссёра, актёра и драматурга) (рос.)