Анн Косіньї

Анн Косіньї
фр. Anne Consigny
	Анн Косіньї, 2017
Дата народження	25 травня 1963 (58 років)
Місце народження	Алансон, Франція
Громадянство	Франція
Професія	акторка
Alma mater	Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Курси Флоран
Роки активності	1981 — наш час (кіно)
IMDb	ID 0175931
	Анн Косіньї у Вікісховищі

Анн Косіньї (фр. Anne Consigny; нар. 25 травня 1963, Алансон, Нижня Нормандія, Франція) — французька акторка.

Біографія

Анн Косіньї народилася 25 травня 1963 року в місті Алансоні в Нижній Нормандії, Франція. Вона — донька французького державного чиновника П'єра Косіньї, який був, серед іншого, президентом французького Червоного Хреста та керівником адміністрації при прем'єр-міністрові Морісі Кув де Мюрвілі (1968—1969). Анн Косіньї була четвертою дитиною в сім'ї з п'яти осіб. Один з її братів — письменник і публіцист Тьєррі Косіньї, автор книги «Смерть Лари».

На театральній сцені Анн Косіньї дебютувала у віці дев'яти років у п'єсі Жана-Луї Барро «Паж Женев'єва», а вже у 18 років увійшла до паризької трупи «Комеді Франсез», де пропрацювала близько трьох років[1].

У 1985 році Анн Косіньї дебютувала в кіно, отримавши роль у фільмі Мануеля де Олівейри «Атласний черевичок», португальській адаптації п'єси Поля Клоделя. Після цього акторка знялася у кількох телевізійних проектах, після чого протягом 20 років не з'являлася на екрані[1]. У кіно Анн Косіньї повернулася лише на початку 2000-х років.

У 2002 році Косіньї знялася у фільмі «Любов зла» режисерки Ізабель Нанті. Справжнє визнання прийшло до акторки після участі у стрічці «Набережна Орфевр, 36», де її партнерами були Жерар Депардьє та Данієль Отей. Відтоді кар'єра Анн Косіньї зробила стрімкий злет. У 2005 році вийшла стрічка Стефана Брізе «Я тут не для того, щоб мене любили» з Патріком Шене, за яку її номінували на кінопремію «Сезар» як найкращу акторку. У 2007 році фільм за участю акторки та її партнера по знімальному майданчику Матьє Амальріка «Скафандр і метелик» Джуліана Шнабеля вийшов на світові екрани. Наступного року Косіньї знову знялася з Амальріком у «Різдвяній казці» режисера Арно Деплешена та була номінована на «Сезара» як найкраща акторка другого плану.

Особисте життя

Тривалий час Анн Косіньї перебувала в цивільному шлюбі з кінорежисером Бенуа Жако, у них є двоє синів — Владимир (нар. 1989), який став актором, та Луї (нар. 1994). 25 травня 2013 року на Віллі Медічі акторка побралася з мистецтвознавцем Еріком де Шассі.

Фільмографія (вибіркова)


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1981	ф		Yume, yume no ato	Юкі
1981	тф	Урсула Мірует	Ursule Mirouët	Урсула Мірует
1981	тф	Вишневий сад	La cerisaie	Аня
1983	с	Милий друг	Bel ami	Сюзанна Вальтер
1983	с	Таємниці французького двору	La chambre des dames	Аньєс
1984	с	Алло, Беатріс!	Allô Béatrice	Аньєс
1985	ф	Атласний черевичок	Le soulier de satin	Марі з Семи-Мечів
1988—1990	с	Прекрасна англійка	La belle Anglaise	Мішель
1988	ф	Аліс	Alice
1992	с	Прекрасна сім'я	Une famille formidable	Елеонора
1995	с	Великі письменники	Un siècle d'écrivains
2003	ф	Лео грає: В компанії чоловіків	En jouant «Dans la compagnie des hommes»	Тереза Джурью
2003	ф	Любов зла	Le bison (et sa voisine Dorine)	адвокат
2003	тф	Готель між світами	Hôtel des deux mondes	Лаура
2004	ф	Напарник	L'équipier	Камілла
2004	ф	Набережна Орфевр, 36	36 Quai des Orfèvres	Елен Клейн
2005	ф	Я тут не для того, щоб мене любили	Je ne suis pas là pour être aimé	Франсуаза
2006	ф	Один прекрасний день	Du jour au lendemain	Кароліна
2006	тф	Бути простіше	Aller simple	Кароль
2006	ф	Кохання на стороні	On va s'aimer	Матильда
2006	с	Пані президент	L'état de Grace	Грейс
2007	ф	Анна М.	Anna M.	Марі Заневськи
2007	ф	Скафандр і метелик	Le scaphandre et le papillon	Клод
2008	тф	Бетьюн на Нілі	Béthune sur Nil	Люцетта Ваян
2008	ф	Винна	Coupable	Бланш
2008	ф	Велике алібі	Le grand alibi	Клер Кольє, жінка П'єра
2008	ф	Різдвяна казка	Un conte de Noël	Елізабет Дедалюс, старша дитина Юнони і Абеля
2008	ф	Ворог держави № 1	L'instinct de mort	адвокат Жака Меріна
2008	ф	Ворог держави № 1: Легенда	L'ennemi public n°1	адвокат Жака Меріна
2008	ф	Ларго Вінч: Початок	Largo Winch	Анна
2009	ф	Перша зірка	La première étoile	Сузі
2009	ф	Йон Рабе	John Rabe	Валері Дюпре
2009	ф	Дикі трави	Les herbes folles	Сюзанна Пале
2009	ф	Ангел на морі	Un ange à la mer	мати
2009	ф	Бамбу	Bambou	Анна Шевальє
2009	ф	Відхожа чарка	Le dernier pour la route	Аньєс
2009	ф	Викрадення	Rapt	Франсуаза Графф
2011	тф	Електронне кохання	E-love	Паула Захманн
2011	с	Помста Тоні	Les beaux mecs	Клер
2011	ф	Насильно	De force	прокурор даніель Канетті
2012	ф	Ви ще нічого не бачили	Vous n'avez encore rien vu	Анн Косіньї / Евридіка №2
2012	ф	Під фігами	Sous le figuier	Наталі
2012	ф	Це як день посеред ночі	Ce que le jour doit à la nuit	Мадлен
2012	с	На заклик скорботи	Les Revenants	Клер
2013	ф	Пливи, рибко, пливи	Swim Little Fish Swim	Франсуаза де Кастійон
2013	ф	12-річний термін	12 ans d'âge	Дені
2014	ф	96 годин	96 heures	Франсуаза Карре
2016	ф	Майбутнє історії	History's Future	Кароліна
2016	тф	Диявольський	Diabolique	Ізабель де Лассе
2016	ф	Вона	Elle	Анна
2016	ф	Сім дрібниць	7 Minuti
2016	с	Загадкові вбивства Агати Крісті: Дзеркало ламається	Les Petits Meurtres d'Agatha Christie : Le miroir se brisa	Бланш Дюлак

Визнання

Нагороди та номінації Анн Косіньї[2]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
2006	Найкраща акторка	Я тут не для того, щоб мене любили	Номінація
2009	Найкраща акторка другого плану	Різдвяна казка	Номінація
2010		Викрадення	Номінація
2017		Вона	Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Люшоні
2011	Найкраща акторка	Електронне кохання	Нагорода

Примітки

Anne Consigny, La vie comme elle vient Архівовано 1 квітня 2009 у Wayback Machine. dans Le Figaro du 15 octobre 2007.
Нагороди та номінації Анн Косіньї на сайті IMDb (англ.)

Посилання

Анн Косіньї на сайті IMDb (англ.)
Анн Косіньї на сайті AlloCiné (фр.)
Анн Косіньї на сайті All Movie Guide (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[fig-1] Anne Consigny, La vie comme elle vient Архівовано 1 квітня 2009 у Wayback Machine. dans Le Figaro du 15 octobre 2007.

[2] Нагороди та номінації Анн Косіньї на сайті IMDb (англ.)