Антиамериканські настрої в Росії

Наприкінці 1940-х років Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу видав декілька указів, спрямованих на посилення антиамериканської пропаганди на території СРСР. До прикладу, в указі Центрального Комітету номер 148 від березня 1949 року міститься наступне:[4]

⁣⁣⁣⁣⁣⁣

Зі свого боку, США проводили пропагандичну діяльність з критикою та висміюванням свого головного політичного опонента — СРСР. Антирадянська пропаганда в США була присутня в кіно, телебаченні, музиці, літературі та мистецтві[5]. Антикомуністична політика в Сполучених Штатах також використовувалась в навчальних цілях: в школах дітям показували антирадянські ролики. Також публікувались антирадянські статті, один з яскравих прикладів — стаття «Як розпізнати комуніста» (англ. «How to Spot a Communist»).[6][7]

В СРСР антиамериканська пропаганда базувалась на критиці внутрішньої політики США, соціальної несправедливості в американському суспільстві, викриванні імперіалістичного характеру їх зовнішньої політики, антиамериканські погляди становили ідеологічне підґрунтя у системі радянської освіти, наукових дослідженнях та інформаційній практиці на теренах всього СРСР.[8][9][10]

В сучасній Росії антиамериканські настрої спрямовані на:

• неприйняття США та їх зовнішньої політики, що загрожує суверенітету та національним або політичним ідентичностям інших народів («сувереннонаціоналістичний напрям»)
• засудження США за те, що вони не живуть за тими демократичними принципами, які проголошують («ліберальний напрям»);
• критика американського внутрішнього політичного устрою, в якому на першому місці стоїть вигода, а не саме суспільство («соціальний напрям»);[10]

Основною ідеєю поширення антиамериканських поглядів є перешкоджання глобалізації, вестернізації, американізації світу, уособленням чого є Сполучені Штати та їх культурний, політичний, економічний вплив на міжнародну спільноту.[8][9][10]

Дослідники Е. Ширяєв та В. Зубок виділяють три стадії трансформації антиамериканських настроїв на пострадянському просторі.

• «Cтарий» антиамериканізм, який був результатом офіційної ідеології часів СРСР, становив першу фазу, упродовж якої увага радянського суспільства акцентувалася на змаганні з США та неприйнятті усього «американського».
• «Медовий місяць» (кінець 1980-х — перша половина 1990-х рр.), був другою фазою, для якої було характерним зникнення «старого» антиамериканізму, послаблення негативних та прояви позитивних поглядів щодо США.
• «Новий» антиамериканізм (з кінця 1990-х рр.) знаменував собою третю фазу, перехід до якої був спричинений як низкою внутрішньополітичних та економічних факторів, так і станом російсько-американських відносин та міжнародним становищем.[10]

«Загниваючий Захід» (рос. «Загнивающий запад») — термін, який використовувався в радянські часи для позначення соціального порядку та моральних норм у США та інших західних країнах, які нібито корумповані і швидко руйнуються зсередини.

«Піндос» (рос. «Пиндос») — це зневажливий етнофолізм в російській мові, який використовується для позначення американців. Спочатку термін використовувався для позначення військовослужбовців США, але поступово став універсальним зневажливим терміном для позначення всіх американців. Деякі джерела стверджують, що в цьому значенні термін вперше широко почали застосували російські військовослужбовці під час війни в Косові. За словами російських солдатів, він ідеально підходив для «озброєного до зубів і боягузливого американського солдата». Пізніше з'явились також похідні терміни для позначення Сполучених Штатів, такі як «Піндосія» та «Піндостан» (рос. «Пиндосия», «Пиндостан»).[13]