Антивітаміни

Антивітаміни — речовини, що викликають пригнічення або повну втрату біологічної активності вітамінів і призводять до гіпо- чи авітамінозів навіть за умов достатнього забезпечення організму вітамінами. Цю групу сполук об'єднує спільний характер впливу на організм, хоча механізми дії можуть суттєво відрізнятись. Антивітаміни використовують у медицині для лікування бактерійний інфекцій і пухлинних захворювань, а також для створення експериментальних авітамінозів у тварин.

Частина антивітамінів діють як антиметаболіти, тобто вони є структурними аналогами вітамінів і конкурують з ними за активні центри ферментів або зв'язування із іншими речовинами, при нездатності виконувати їхні біологічні функції. Якщо антивітамін утворює комплекс із білковою частиною ферменту (апоферментом), то такий комплекс буде неактивним[1].

Інша група антивітамінів не схожі за хімічною природою до вітамінів, але перешкоджають активності останніх, наприклад пригнічують їх всмоктування і транспорт. Так білок авідин приєднує біотин (вітамін H) і переводить його в неактивну форму. До цієї групи також належать ферменти, такі як тіамінази I і II, що руйнують молекули вітаміну B1, аскорбатоксидаза, яка окиснює аскорбінову кислоту[1].

Деякі антивітаміни і їхні властивості[2]
Антивітамін Відповідний вітамін Механізм дії Використання
Гідрокситіамін, піритіамін, неопіритіамін Вітамін B1 (тіамін) Конкурують із тіаміновими коферментами за взаємодію з ферментами. Експериментальні недостатності.
Дихлоррибофлавін, ізорибофлавін, галактофлавін Вітамін B2 (рибофлавін) Антиметаболіти. Конкурують рибофлавіном під час синтезу коферментів ФАД і ФМН. Експериментальні недостатності.
Ізоніазид (гідразид ізонікотинової кислоти) Вітамін B3 (ніацин) Може включатись у склад коферментів НАД і НАДФ замість нікотинаміду з формуванням неактивних сполук. Також ізоніазид викликає дефіцит вітаміну B6. Лікування туберкульозу.
Гомопантотенова кислота, ω-метилпантотенова кислота Вітамін B5 (пантотенова кислота) Конкурують із похідними пантотенової кислоти за взаємодію з ферментами. Експериментальні недостатності.
Дезоксипіридоксин Вітамін B6 (піридоксин) Антиметаболіт. Конкурує із піридоксалевими коферментами за взаємодію з ферментами. Експериментальні недостатності.
Птеридини Вітамін B9 (фолієва кислота) Конкурують з фолієвою кислотою за взаємодію з фолат-залежними ферментами, внаслідок чого припиняється синтез нуклеотидів. Найсильніше впливають на клітини, що діляться. Лікування раку.
Кумарини (дикумарол, варфарин, тромексан) Вітамін K (нафтохінони) Конкурують із вітаміном K за взаємодію з ферментами, блокують утворення факторів зсідання крові у печінці. Антикоагулянти, використовуються для лікування тромбозів.
Сульфаніламіди Параамінобензойна кислота Включаються замість ПАБК у склад фолієвої кислоти, що синтезується у бактерійних клітинах. Лікування бактерійних інфекцій.

Примітки
  1. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. (1998). Биологическая химия: Учебник. (вид. 3). Москва: Медицина. с. 246—247. ISBN 5-225-02709-1.
  2. Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М та ін. (2000). Біологічна хімія. Харків: Основа, Видавництво НФАУ. с. 429—430. ISBN 966-615-053-0.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.